Школа безпілотних систем ОК «Захід»: на фронті ударною силою стають наземні роботи

У спеціалізованій школі безпілотних систем оперативного командування «Захід» курсанти навчаються керувати наземними роботизованими комплексами. На базовій смузі перешкод вони щодня відпрацьовують первинні навички управління.

«Це робиться для того, щоб відчути габарити та зрозуміти логіку керування самим засобом», — пояснює командир Олександр.

Курсант Віктор опановує НРК близько місяця. Його спеціалізація — «Гієна», компактний наземний дрон-камікадзе. «Вона може розвивати дуже велику швидкість», — каже він.

Знання передають інструктори з бойовим досвідом, які регулярно виїжджають на ротації на передову. «Основні наші завдання — це логістичні, хоча було й декілька бойових завдань», — зазначає один із інструкторів.

Серед найскладніших місій наземних роботів — дистанційні удари по ворогу, постачання боєприпасів у гарячі точки, евакуація поранених та евакуація полеглих захисників. «Якщо формувати групу бійців, яка пішла б на пішу евакуацію, це було б мінімум 5 військовослужбовців. Їм потрібно туди дійти та назад його витягувати — це надзвичайно складно й ризиковано», — наголошують інструктори.

На початку літа за допомогою НРК бійці витягували полеглого побратима. Спочатку мотопіхотний батальйон повністю розмінував шлях за допомогою «Мавіків», далі наземний комплекс прикривали з повітря дрони. «Винесли це тіло через посадку, завантажили на НРК, закріпили, накрили маскувальною сіткою…» — згадують учасники операції.

Евакуація тривала близько трьох годин. На зворотному шляху робот підірвався на ворожій міні. Попри те, що комплекс залишився на трьох колесах, фахівці продовжували дистанційно керувати ним до кінця. «Тіло потрапило додому, його змогли нормально поховати рідні. Це дуже важливо», — підкреслює військовий.

Навчання у школі максимально наближене до бойових умов. Під час відпрацювання евакуації курсанти самі почергово лягають на НРК. «Вони самі бувають у ролі пораненого — для того, щоб розуміли, як це, коли тебе евакуйовують, і чому потрібно їхати дуже повільно й обережно», — зауважує командир Олександр.

У школі відпрацьовують завдання як самостійно на НРК, так і в тандемі з повітряними безпілотниками. Тут готують і фахівців, які відповідають за спорядження та підготовку дронів — від скидів-бомберів до далекобійних БпЛА-камікадзе. «Ця людина відповідає за найнебезпечніше — за вибухівку, за боєкомплект, який треба правильно під’єднати, підключити та спорядити дрон», — зазначає інструктор. Зараз курсанти тренуються на імітаційних боєприпасах: «Споряджаємо імітаційний боєприпас. Щоб хлопці тренувалися скидати. Він як петарда — бахне трошки, та й усе».

Операторів також вчать швидко ремонтувати й відновлювати техніку в польових умовах. «У бойових умовах оператор НРК повинен і ремонтувати, і керувати. Головне — виконати місію та зберегти життя наших побратимів», — наголошує інструктор Андрій.

Командування переконане, що безпілотні системи відіграватимуть вирішальну роль у подальших боях. «Саму війну, усю тяжкість мають прийняти ось ці безпілотні комплекси — за ними майбутнє», — вважає командувач військ оперативного командування «Захід» Володимир Шведюк.

За його словами, ще півтора року тому ударною силою вважалися танкові групи, але ситуація змінилася. «Ми відмовилися від танкових з’єднань, бо зараз на цьому полі бою ця тактика застаріла. Зараз ударна сила наших військ, ударна сила війни, ударна сила поля бою — це НРК, наземні та повітряні», — підкреслює Шведюк.

Чергова група курсантів уже підсумовує вивчене, керуючи наземними комплексами зі спеціально обладнаних підземних класів. «Умовно в безпечному місці, в укритті, повністю забезпечена безпека роботи операторів», — зазначає командир взводу Анатолій. За кілька днів вони складуть підсумкові іспити й вирушать на передову.