Бухарест: до 20 військових у штабі, але не на фронті в Україні
Адміністрація президента Румунії спростувала поширювані в інтернеті твердження про відправлення румунських військових в Україну, назвавши їх алармістською маніпуляцією.
Йдеться про участь максимум 20 військовослужбовців у командно-штабних структурах багатонаціональних сил підтримки України. Бойові підрозділи до України не направлятимуть, а самі військові працюватимуть за межами країни — у Франції та Великій Британії.
За поясненням адміністрації президента, глава держави звернувся до парламенту по дозвіл на участь до 20 румунських військових в Оперативному командуванні багатонаціональних сил на підтримку України та підпорядкованих йому структурах командування й управління. Ця структура функціонує на ротаційній основі у Франції та Великій Британії, за тисячі кілометрів від лінії фронту. Завдання румунського персоналу обмежуються плануванням, командуванням і контролем.
Оперативне командування багатонаціональних сил на підтримку України активували у 2025 році для реалізації політичних рішень у військовій сфері. Саме до його роботи й планує долучитися Румунія. Остаточне рішення про участь військових має ухвалити парламент.
У Бухаресті наполягають, що поширювані останніми днями в мережі твердження навмисно спотворюють адміністративне рішення, аби підкріпити необґрунтовану тезу про втягування Румунії у війну.
Окремо в адміністрації зазначили, що російська агресія проти України впливає на всі держави Чорноморського регіону, включно з Румунією, яка має спільний кордон з Україною. Через бойові дії регіон, за цією оцінкою, перебуває в умовах тривалої геополітичної нестабільності. Головним пріоритетом названо захист власних громадян, і участь у міжнародних форматах розглядають саме як інструмент для цього.
Один із таких форматів — Коаліція охочих на підтримку України. Її створили для формування після можливого припинення вогню системи політичних і юридичних гарантій для України. У Бухаресті вважають, що ці механізми мають забезпечити мир і стабільність для всього регіону.
Питання безпеки Румунії загострилося після падіння 29 травня російського безпілотника на житловий будинок у Галаці. Генеральний секретар НАТО Марк Рютте після інциденту заявив про готовність Альянсу захищати територію Румунії та посилювати протидію дронам. Румунські військові не збили безпілотник, оскільки це могло спричинити жертви або руйнування на землі.
Президент Румунії Нікушор Дан заявив, що політична, гуманітарна та військова підтримка України з боку Румунії залишиться незмінною. Крім того, після інцидентів із російськими дронами Бухарест посилив вимоги до Москви щодо безпеки румунських громадян. Дан заявив, що під час ударів по українських містах на іншому березі Дунаю Росія має не допускати падіння своїх дронів на території Румунії, і попередив, що в разі повторення таких випадків Румунія може вислати російського посла.
