Розслідування: у 225-му полку били військових і застосовували заградзагони

У розслідуванні Анни Калюжної, яке вона готувала пів року, є свідчення кількох десятків людей: чинних і колишніх військових 225-го ОШП, бійців інших підрозділів, які діяли разом з полком, а також родичів зниклих безвісти.

За словами журналістки, такі порушення не є системною практикою в українській армії, а зафіксовані лише в окремих підрозділах.

Один зі свідків, Роман Бедей, мобілізувався влітку 2025 року попри відстрочку через догляд за хворою матір'ю. Він брав участь у відбитті штурмів, отримав відзнаку та поранення, які, за його словами, недолікували. Після лікарні він не повернувся на Схід, домагаючись реабілітації та виплат. Через два тижні його затримали за СЗЧ і привезли на базу полку. Там його з іншими затриманими тримали в підвалі, а наступного дня побили.

«Відкриваються двері, і троє здорових мужиків у масках залітають. Того, що був зі мною, взяли першим. Одягли наручники позаду, мішок на голову і повезли в ліс. Ми чули, як він кричав. Його привели побитого, забрали іншого. Мене вивели третім: мішок на голову, руки за спиною», — розповів він.

Після цього Романа відправили на Запоріжжя в батальйон, укомплектований колишніми в'язнями. Перед завданням йому дали знеболювальне, яке не діяло. Провідник із позивним «Лютий» погрожував розстрілом тим, хто не йтиме. Після обстрілу Роман лишився в окопі з пораненим побратимом, потім до них приєднався ще один поранений. Разом вони провели тиждень серед тіл загиблих, а потім 20 кілометрів йшли пішки до своїх позицій. Перед випискою з лікарні він дізнався, що за ним їдуть із полку, тож утік і вже понад три місяці перебуває в СЗЧ.

Інший військовий, Іван (ім'я змінене), стверджує, що під час боїв у Курській області командир роти з позивним «Агроном» наказав скинути боєприпас на пораненого бійця Чукса. Подальша доля пораненого невідома. Сам «Агроном» заперечує ці звинувачення.

Родичі військового Богдана Логвиненка, який служив у полку півтора року, розповіли про побиття як метод покарання. Він надсилав їм фото, де від побоїв на сідницях потріскалася шкіра. Родичка зниклого безвісти бійця повідомила про прив'язування до дерева, інколи оголеними, та побиття пластиковими трубами. Про «дерево правди» згадують щонайменше шестеро людей.

Офіцер батальйону 102-ї бригади ТрО розповів, що після вимушеного відходу з позицій їх зустрів загін 225-го полку. Командир наказав не пропускати та відкривати вогонь на ураження. Після мінометного обстрілу їх пропустили. Інший військовий, Тарас (ім'я змінене), свідчить, що по його групі з шести людей стріляли біля ніг і вух.

Командир 225-го полку Олег Ширяєв заперечив існування загороджувальних загонів. Він пояснив, що восени 2025 року під Гуляйполем 781 військовослужбовець 102-ї бригади самовільно залишив позиції, вони були без знаків розрізнення та в формі, схожій на ворожу. За його словами, дії штурмовиків відповідали Статуту ЗСУ.

У матеріалі також наведено аудіозапис, на якому людина з голосом, схожим на голос Ширяєва, наказує вважати противником усіх, хто рухається без дозволу. Ширяєв заявив, що йшлося про перевірку озброєних людей через російські диверсійні групи, які використовують українську форму.

Щодо побиття і прив'язування до дерев Ширяєв підтвердив, що інцидент мав місце, винних відсторонили та передали Військовій службі правопорядку. Журналістка готова передати правоохоронцям контакти свідків, якщо розпочнеться офіційне розслідування.