Джоан Роулінг надіслала листа і книгу українському морпіху, який переповідав "Гаррі Поттера" у полоні

Захисник України Олександр Іванов, який понад чотири роки перебував у російському полоні, отримав лист і книгу з особистим підписом від авторки серії романів про Гаррі Поттера. Подарунок вручили 31 липня — у день народження письменниці.

Іванов, який служив у складі 36-ї окремої бригади морської піхоти, брав участь в обороні Маріуполя. Востаннє він виходив на зв'язок із рідними 12 квітня 2022 року після боїв на заводі імені Ілліча, після чого опинився в полоні.

У неволі морпіх, який ще в дитинстві захопився всесвітом Гаррі Поттера і знав книги майже напам'ять, пошепки переповідав побратимам усі сім томів саги. Це допомагало військовополоненим переживати тяжкі дні.

Історія Олександра стала відома завдяки його дружині Неллі Івановій. Його друзі — кореспондентки Наталя Нагорна та Неллі Ковальська із сином Степаном — приїжджали на кожен обмін полоненими, сподіваючись побачити його серед звільнених. Вони брали із собою символічні речі зі світу Гаррі Поттера: чарівну паличку, іграшкову полярну сову, шкарпетки з написом «Доббі вільний» та плакат із цитатою «Після стількох років?» — «Завжди».

Громадська організація Ukraine WOW звернулася до Джоан Роулінг, дізнавшись про історію захисника. Співзасновниці організації Ярослава Гресь та Юлія Соловей розповіли, що хотіли, аби письменниця дізналася, як її історії допомогли українському військовому та його побратимам вистояти. Вони наголосили, що отримали не лише відповідь, а й книгу з підписом та особисте звернення.

У листі до Олександра Роулінг написала: «Я чула, що ви великий шанувальник Гаррі Поттера і що ці історії стали для вас джерелом підтримки під час російського полону. Я дуже рада дізнатися, що вас звільнили і ви повернулися додому, в Україну. Від щирого серця бажаю вам довгого й щасливого життя».

Сам Іванов зізнався, що в полоні не міг уявити, що колись отримає лист від письменниці. За його словами, книги допомагали йому та побратимам не втрачати надію, а слова підтримки стали для нього важливими. «Щиро ваш, Майорчик, що вижив», — додав морпіх.