Росія провокаціями змушує Європу залишати ППО собі — аналітики

Останніми днями зростає кількість заяв із Польщі та країн Балтії про посилення російської загрози. Це впливає на військові пріоритети союзників: якщо раніше вони могли передати Україні додаткові перехоплювачі, то тепер дедалі частіше ухвалюють рішення залишити частину озброєнь для захисту власного неба.

За оцінками аналітиків, Росія не планує найближчим часом відкривати другий фронт — звичайна війна проти НАТО для неї самогубча. Натомість Кремль робить ставку на дешевшу стратегію: створення достатньої загрози, щоб Європа сама почала перерозподіляти ресурси. Кожен випадок із дроном, який нібито збився з курсу, чи ракетою, що опинилася не там, дозволяє Росії перевіряти реакцію Альянсу.

Наслідки для України відчутні: їй бракує перехоплювачів, тоді як Росія нарощує виробництво ракет і дронів, користуючись обмеженістю українських можливостей. Кожен перехоплювач, який союзник залишає для захисту Варшави, Вільнюса чи Таллінна, потенційно не з'явиться над Києвом, Харковом або Дніпром. Експерти не радять розглядати російські провокації окремо від війни в Україні — вони можуть бути частиною єдиної стратегії.

НАТО, своєю чергою, намагається уникати прямої конфронтації через кожен інцидент. Реакція Альянсу залишається розрахованою, що дозволяє Росії поступово перевіряти, де проходить межа, паралельно змушуючи Польщу та Балтію більше думати про власні потреби.

Одним із можливих варіантів протидії аналітики називають створення безпольотної зони вздовж західного кордону України в координації з Києвом — із розміщенням засобів ППО та чергуванням літаків. Хоча Росія може назвати це ескалацією, такі дії мають оборонний характер. Ключове завдання — змінити логіку: російські провокації мають призводити не до зменшення допомоги Україні, а до посилення захисту як західного кордону України, так і східного флангу НАТО.