Росія робить ставку на "Арену-М": що відомо про КАЗ

Росія активізувала зусилля з повернення бронетехніки на передову, покладаючись на комплекс активного захисту (КАЗ) "Арена-М". Перші спроби використання цієї системи завершилися невдачею, проте фахівці припускають, що в майбутньому вона може стати ефективнішою.

Розробка КАЗ ведеться в Росії ще з 90-х років, коли танки зазнавали значних втрат під час бойових дій у Чечні. Тоді система була орієнтована на захист від снарядів. Нині її адаптували під реалії війни з широким використанням безпілотників. Під час одного з перших штурмів "Арена-М" збила сім українських дронів, що, за оцінками, збільшує необхідну кількість FPV-дронів для знищення танка до 15-20 одиниць.

Старший науковий співробітник Foreign Policy Research Institute Роб Лі зазначив, що перша спроба штурму з використанням "Арени-М" провалилася, зокрема, через те, що її відбивав один із найсильніших підрозділів України. Водночас він оцінив роботу комплексу як успішну. "Система "Арена-М" продемонструвала ефективність і, ймовірно, буде вдосконалена. Це може бути частковим рішенням проблеми повторного використання броні", — сказав він.

Росія не вперше намагається повернути танки на поле бою. Спочатку на техніку встановлювали металеві клітки, згодом з'явилися "мобільні сараї" — танки, повністю вкриті металевим захистом. Пізніше застосовували "дикобрази" з металевими шипами чи дротами. Ці інновації давали певний ефект на початковому етапі, але пілоти FPV-дронів швидко знаходили способи протидії.

"Арена-М" має обмежений боєкомплект — 26 одиниць. Збільшити його неможливо, оскільки це перешкоджатиме відкриттю моторного відсіку. Дрони, своєю чергою, можна швидко модернізувати з мінімальними витратами, тоді як розробка КАЗ тривала роками. Вартість "Арени-М" не розголошується, однак ізраїльський аналог коштує від 0,5 до 1 млн доларів, що може бути нераціональним порівняно з ціною безпілотників.

За даними ЗМІ, для знищення танка з "Ареною-М" Силам оборони довелося спочатку витратити сім дронів, щоб розрядити боєкомплект, після чого техніку знищили додатковими БПЛА. Військовий експерт Анатолій Храпчинський зазначив, що ключовими проблемами системи є обмежений боєкомплект, дальність ураження 20-30 метрів та можливість детекції цілей у межах 50 метрів. Це робить комплекс неефективним, зокрема, проти скидів.