Росія перебудувала мобілізацію: цифровий облік, контрактні бонуси та примус

21 вересня 2022 року Путін оголосив так звану часткову мобілізацію. Тоді влада заявляла про 300 тисяч осіб, переважно резервістів із бойовим досвідом, які нібито мали пройти додаткову підготовку. Згодом Путін визнавав, що система виявилася неготовою: проблеми виникли з оповіщенням, призовом і забезпеченням.

Наприкінці серпня українська розвідка повідомила, що російський Генштаб підготував сценарій додаткового залучення до 600 тисяч людей у 2026–2027 роках — приблизно по 300 тисяч щороку. Причини — високі втрати та уповільнення контрактного набору.

На 2026 рік Москва, за даними Служби зовнішньої розвідки України, планувала набрати 409 тисяч контрактників. На початок липня було набрано близько 195 тисяч за планових 204,5 тисячі. Середньодобовий темп становив приблизно 1070–1090 осіб проти близько 1200 у 2024–2025 роках. Розвідка звертала увагу на послаблення медичних та інших вимог до кандидатів.

Інститут вивчення війни зазначав, що за нинішнього темпу Росія ризикує не виконати річний план. Наприкінці липня Медведєв говорив приблизно про 200 тисяч набраних у першому півріччі.

Військовий експерт Олег Жданов вважає, що потреба російської армії в людях зростає швидше, ніж можливості системи поповнювати втрати. «Вони намагаються щороку підвищувати план мобілізації. На цей рік запланували вже 409 тисяч. Але план не виконується. Тому вони й посилюють заходи з набору», — каже він.

Схема роботи військкоматів із 2022 року майже не змінилася: виклик, медичний огляд, підготовка та комплектування. Однак сама система стала технологічнішою. У квітні 2023 року в РФ ухвалили закон про електронний реєстр військового обліку та реєстр повісток. Після появи повістки в реєстрі може автоматично діяти заборона на виїзд із країни, а в разі неявки передбачені обмеження щодо реєстрації бізнесу та операцій із нерухомістю. Інформація надсилається до особистого кабінету на порталі «Госуслуги».

«У них залишилася система військкоматів. Вони перевіряють списки і розсилають повістки. Тепер є й електронна повістка через систему державних сервісів. Людина з'являється до військкомату, проходить військово-лікарську комісію, якщо придатна — далі оформлення, виплати, контракт і навчальний центр», — описує Жданов.

За його словами, у навчальних центрах новобранці перебувають недовго. «Як показує практика, у навчальному центрі вони перебувають до двох тижнів максимум. Потреба фронту зростає, втрати зростають. Їх просто забирають із навчальних центрів і везуть у зону бойових дій», — каже експерт. Він пов'язує хвилеподібну інтенсивність російських атак із надходженням поповнення: «Вони працюють із коліс. Нових мобілізованих і контрактників привозять, ставлять у райони зосередження, після цього починаються штурми. Особовий склад закінчується — інтенсивність падає. Приходить нове поповнення — все повторюється. Ця історія циклічна».

За оцінкою польського Центру східних досліджень OSW, близько 345 тисяч росіян вступили до війська у 2023 році, приблизно 407 тисяч — у 2024-му та близько 364 тисяч — у 2025-му. Наприкінці 2025 року набір почав сповільнюватися, а в першому кварталі 2026-го скоротився ще приблизно на 20%.

У липні 2026 року кілька російських регіонів збільшили бонуси за контракт. У Дагестані сукупна одноразова виплата могла сягати 3,6–4,1 млн рублів, у Карачаєво-Черкесії — 3,1 млн, у Смоленській області — 2,1 млн, у Ханти-Мансійському автономному окрузі — приблизно 4,1 млн. Деякі регіони почали платити й тим, хто приведе нового контрактника: за підрахунками OSW, лише за перші чотири місяці 2026 року такі посередники могли отримати щонайменше 3,2 млрд рублів.

«Центр фактично перекинув значну частину виплат на регіони. Десь зберігаються дуже великі підйомні, десь вони менші. Але регіональні бюджети не безмежні», — зазначає Жданов. Водночас виплати родинам загиблих в окремих регіонах зменшуються: в Ульяновській області — до 50 тисяч рублів, у Башкортостані — 100 тисяч рублів.

«Люди розуміють, що грошей стає менше і виплати урізають. Тож, умовно кажучи, і "Лади-Калини" вже немає — охочих помирати за неї стає дедалі менше», — говорить експерт.

Улітку 2026 року незалежні російські медіа та правозахисники повідомляли про затримання чоловіків на вулицях із подальшим доправленням до пунктів набору. Особливо резонансними були події в Пензенській області, де, за описами родичів і самих мобілізованих, людей примушували оформлювати контракт. Міністерство оборони РФ заяви про примус заперечувало. У серпні правозахисний проєкт «Идите лесом» повідомляв про нову хвилю звернень із Краснодарського краю, Омської та Архангельської областей, Удмуртії, Бурятії та інших регіонів.

«Вони можуть посилювати заходи тихо. Перевірка документів, доставка до військкомату нібито для уточнення даних, а там уже починається тиск і примушування до підписання контракту», — вважає Жданов. Associated Press у вересні 2026 року повідомляло про зростання кількості росіян, які готуються до еміграції або вже виїжджають, називаючи серед причин можливий новий призов.

Попри це, за словами Жданова, недооцінювати Росію було б помилкою. «На жаль, у жорстко централізованій державі система управління працює швидко. Система мобілізації вже налагоджена. Форма шиється, зброя виробляється, сам механізм вибудуваний і працює. Тих "чмобіків", яких ми бачили у 2022 році, в тому вигляді вже немає. Трансформація відбулася», — пояснює він.

Головне обмеження, за оцінками експертів, — не кількість чоловіків призовного віку, а швидкість, із якою їх можна оформити, забезпечити, навчити та відправити до частин. Навіть сценарій додаткового набору 600 тисяч людей українська розвідка розподіляє на два роки.