Ровесник незалежності: рівнянин Артем Алексєєв про клоунаду, службу та 44 донації

Артем Алексєєв із Рівного займається лікарняною клоунадою з 2012 року. Тоді він дізнався про цей формат від Тараса Обоїсти, який знайшов інформацію у Facebook. Спочатку волонтери приходили до дитячих будинків, згодом — до лікарень.

За словами Артема, у роботі з дітьми вони використовували військову метафору: хворі діти — бійці в окопах, лікарі — штаб, медсестри — помічники, волонтери — ті, хто підносить снаряди, а клоуни — артисти для підняття бойового духу. Головне завдання — допомогти пацієнтам і їхнім батькам зберегти моральні сили під час лікування. Він пригадав дівчину, яка через вісім років після зустрічі впізнала його й обійняла зі сльозами.

У 2015 році Артем уперше прийшов до військових як лікарняний клоун — у госпіталь в Одесі. Він зізнався, що тоді дуже хвилювався, але після спілкування військові знайшли його у Facebook, і з деякими він підтримує зв'язок досі. Тепер до військових відділень він не ходить, пояснюючи це власним досвідом служби та лікування: «Я так само лежав у шпиталі. Я не хотів би бачити, щоб мене розважали "мужики"».

24 лютого 2022 року Артем пішов до військкомату. Його направили до 56 батальйону 104 бригади. Після рецидиву травми й операції він продовжив службу в навчальному батальйоні, де займався плануванням базової військової підготовки. Згодом звільнився через інвалідність і почав працювати в Центрі національно-патріотичного виховання та позашкільної освіти. Він наголосив, що виховання дітей важливе, бо майбутнє покоління триматиме державу.

Лікарняна клоунада підштовхнула Артема до регулярного донорства. Спостерігаючи за дітьми в онкологічних відділеннях, він бачив, як часто потрібне переливання крові. Він намагається здавати кров кожні два-три місяці, і на момент розмови готувався до 44-ї донації. Для нього це вже стиль життя.

Артем народився 1991 року й вважає себе ровесником незалежності України. Він пережив Помаранчеву революцію, коли школярем ходив на Майдан у Рівному, а також Революцію Гідності. За його словами, покоління 1991 року йде поруч із державою, спільно проживаючи всі її зміни.