Апеляційний суд Рівного відмовив у визнанні військового безвісно відсутнім

15 вересня 2026, 15:42 ·427 слівредакція

Рівненський апеляційний суд залишив без змін рішення першої інстанції та відмовився визнати безвісно відсутнім військовослужбовця, якого підозрюють у дезертирстві. Суд врахував факт самовільного залишення частини та відкрите кримінальне провадження.

Із заявою до суду звернулася дружина військовослужбовця. Вона просила скасувати рішення суду першої інстанції, посилаючись на те, що без відповідного статусу не може укладати договори з житлово-комунальними організаціями, оформити спадщину та отримати відстрочку від мобілізації для спільного з чоловіком сина.

За матеріалами справи, у червні 2024 року військовослужбовець самовільно залишив місце дислокації військової частини. Його увільнили від посади, зарахували в розпорядження командира частини, а також призупинили військову службу та дію контракту.

Службове розслідування встановило, що під час виконання бойових завдань троє військовослужбовців, серед яких був чоловік заявниці, самовільно залишили бойову позицію. За цим фактом Державне бюро розслідувань внесло відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань і розпочало провадження за частиною четвертою статті 408 Кримінального кодексу України — дезертирство в умовах воєнного стану. Санкція статті передбачає від п'яти до дванадцяти років позбавлення волі.

У серпні 2024 року відкрили ще одне провадження — за частиною першою статті 115 Кримінального кодексу України, умисне вбивство, за фактом зникнення військовослужбовця безвісти. Санкція цієї статті — від семи до п'ятнадцяти років позбавлення волі. Водночас відомостей про закриття провадження щодо дезертирства немає.

Згідно зі статтею 43 Цивільного кодексу України, людину можуть визнати безвісно відсутньою, якщо протягом року за місцем постійного проживання немає відомостей про її місцеперебування. Суд наголосив, що такий статус передбачає презумпцію того, що особа є живою, але встановити її місцеперебування неможливо.

Апеляційний суд узяв до уваги самовільне залишення військовослужбовцем місця дислокації та досудове розслідування щодо нього. «Задоволення заяви про визнання військовика безвісно відсутнім порушуватиме принцип добросовісності цивільних правовідносин та є передчасним, оскільки існує вірогідність умисного його переховування від правоохоронних органів», — зазначили у суді.

Апеляційну скаргу представниці дружини військовослужбовця залишили без задоволення, а рішення суду першої інстанції — без змін.