Реактивні «Герані»: полковник ЗСУ назвав їхні сильні та слабкі сторони

Начальник управління ППО 7-го корпусу ДШВ полковник Артем Скуратівський пояснив, що росіяни почали активніше використовувати реактивні безпілотники після того, як українські військові підвищили ефективність збиття звичайних ударних дронів «Герань-2» та «Шахед-136» з поршневими двигунами до 80–93%, залежно від масштабу атаки. За його словами, реактивні модифікації швидші, що ускладнює їхнє перехоплення.

«Від білоруського кордону до української столиці „Герань-3“ може долетіти за 35 хвилин — це вчетверо швидше, ніж попередня версія БпЛА», — зазначив полковник. Такі дрони також оснащені камерою оптико-електронного модуля, що дозволяє операторам скидати боєприпаси в режимі реального часу.

Водночас ці БпЛА мають суттєві недоліки. Вони досить великі: довжина корпусу сягає 3,5 метра, а розмах крил — 3 метри, тому їх легше виявити засобами радіоелектронної боротьби. Крім того, реактивні дрони випромінюють багато тепла, що робить їх вразливими для переносних зенітно-ракетних комплексів.

Скуратівський зауважив, що російська армія поки що не може повністю замінити старі «Шахеди» на вдосконалені версії. Частка реактивних «Герань-3» у загальній кількості запущених БпЛА цього типу становить до 20%. Основний обсяг ударів окупанти продовжують завдавати за допомогою «Герань-2».

Через високу швидкість цих дронів українські мобільні вогневі групи малоефективні проти них, зазначив полковник. Значно краще з ними справляються різні типи ПЗРК та зенітне ракетне озброєння. Вітчизняні виробники перехоплювачів зараз шукають власні технічні рішення для боротьби з реактивними безпілотниками.

Відомо, що Росія значно наростила використання реактивних БпЛА — зі 180 одиниць у 2025 році до понад 1400 з початку поточного року. У розвідці зазначали, що в липні інтенсивність ударів дронами зменшилася через переналаштування виробництва на моделі «Герань-4» та «Герань-5». В окремих атаках частка реактивних апаратів сягала 50%. Проте, за словами генерал-майора Вадима Скібіцького, залежність РФ від китайських турбодвигунів стримує темпи нарощення, хоча окупанти вже працюють над створенням власних аналогів.