Притула: 1,7 млрд грн на ударні дрони та стратегія фонду до 2027 року

Найбільшою статтею витрат благодійного фонду Сергія Притули у 2024 році стали засоби ураження. За словами засновника фонду, на ударні БПЛА, мідлстрайки, діпстрайки, перехоплювачі та FPV-дрони — як звичайні, так і на оптоволокні — пішло 1,7 млрд гривень.

Ще близько 300 млн гривень витрачено на розвідувальні безпілотники, майже 250 млн — на автомобільний транспорт для підрозділів. Ці засоби ураження працюють по логістиці росіян, сухопутному коридору та критичних об'єктах у Криму й на території РФ, зазначає Притула. Закупівлі оперативного й тактичного рівня — генератори, станції Starlink, пристрої EcoFlow, транспорт та електроніка — залишаються в номенклатурі, але поступаються за обсягами.

Окремий напрям — протидія реактивним дронам типу «Герань», швидкість яких сягає 600 км/год і може зрости до 700–750 км/год. Українська сторона, за словами Притули, поки що наздоганяє супротивника. Вітчизняні виробники розробляють ракети малого радіуса дії, проте проблема наведення залишається невирішеною. Іноземні розробники створюють перехоплювачі літакового типу з монолітним корпусом і системою автозахоплення цілі, оскільки на швидкості 700 км/год ручне знешкодження оператором ускладнене.

Розвивається й концепція приватної ППО із залученням ресурсів бізнесу під контролем військових. Фонд пройшов узгоджувальну дорожню карту з Міністерством оборони для захисту об'єктів металургії, логістики та припортової інфраструктури, реалізує спільний проєкт із військово-цивільною адміністрацією, для якої переобладнано 5 транспортних засобів під мобільні вогневі групи. Навчальний центр фонду за рік підготував 233 екіпажі, а за кошти Міноборони Канади стартували програми підготовки за напрямами FPV та різних типів БПЛА.

Щодо ударів по прикордонню, то атака на цивільний потяг за 2 кілометри від кордону з Польщею, за оцінкою Притули, свідчить про зміну поведінки агресора: раніше росіяни зважали на ризик прольоту засобів ураження на територію країн НАТО, тепер діють беззастережно. На логістику фонду це не впливає, оскільки основна номенклатура закуповується в Україні.

Поведінка донорів, за словами Притули, змінилася: донати надходять не через емоційний контент, а з усвідомлення обов'язку; ресурси фізосіб «ходять за мобілізованими» рідними; близько 70% партнерів фонду опинилися в зоні ризику через удари по виробничих цехах і логістичних хабах. Попри це за темпоритмом зборів фонд випереджає попередній рік і вже у вересні вийшов на показник збору всього 2025 року.

Серед прикладів співпраці з військовими — система «Маячня», створена разом із 12-м ОЦСП: мережа навігаційних маяків уздовж Чорноморського узбережжя від Очакова до Ізмаїла дозволила українським БПЛА орієнтуватися під дією ворожого РЕБ. Досвід масштабують на суходолі, триває новий спільний проєкт із Міноборони. Після зміни керівництва відомства більшість фахівців командного ланцюга залишилися на посадах, фонд підтримує пряму взаємодію з командуванням, зокрема з Михайлом Драпатим.

Серед міжнародних донорів лідирують Чехія — ініціатива «Dárek pro Putina» акумулювала близько 6 млн євро, за які придбано генератори сумарною потужністю 28 МВт для Києва, — та США, де через Prytula Foundation USA зі статусом Non-Profit 501(c)(3) за два роки залучено 10,5 млн доларів. У відносинах із Польщею спостерігається охолодження через політичні наративи про «невдячність українців».

Стратегування фонду, яке восени 2024 року охоплювало 2025–2026 роки як роки гарячої фази, тепер поширюється на 2027–2028 роки. Робота будується за реалістично-песимістичним сценарієм. Довгостроковий розвиток охоплює нарощування закупівель засобів ураження, дронів-перехоплювачів і систем ППО, розширення гуманітарних програм у прифронтових регіонах, масштабування фандрейзингу в Північній Америці з виходом на австралійський і новозеландський простори до кінця року, розширення мережі центрів готовності цивільних, підготовку операторів FPV та БПЛА, а також аналітичний напрям щодо викликів в обороні та державному управлінні.