Українська ППО виснажується: ризики ударів по енергетиці взимку

Російська армія у січні перетнула символічну межу: вона воює в Україні довше, ніж Червона армія проти нацистської Німеччини під час Другої світової війни. Попри початкові очікування, Україна змогла зупинити просування противника, і фронт у багатьох районах набув позиційного характеру.

За оцінками, у 2026 році Росія не продемонструвала значного прориву на землі, хоча й досягла окремих територіальних успіхів. Водночас її війська несуть значні втрати — щомісяця близько 30 тисяч убитих і поранених. Про труднощі з поповненням армії свідчать залучення іноземних військових та великі виплати контрактникам. Україна також проводить власні наступальні операції, інколи повертаючи частину територій.

Через відносну стабільність лінії фронту дедалі більшого значення набуває боротьба в повітрі. Українські безпілотники регулярно атакують російські нафтопереробні підприємства, логістичні маршрути та порти, що впливає на економіку РФ. Однак Росія також нарощує інтенсивність повітряних атак по Україні.

Особливе занепокоєння викликає стан української ППО. Війна на Близькому Сході скоротила доступні світові запаси ракет-перехоплювачів Patriot, а США свого часу призупиняли частину постачань озброєння. Європейські країни передали Києву частину своїх систем, але додаткових ракет усе ще недостатньо.

Москва, схоже, намагається використати ці слабкі місця. Росія посилила повітряні атаки, застосовуючи нові типи озброєння, зокрема реактивні безпілотники й модернізовані ракети. Особливу небезпеку становлять удари по енергетичній інфраструктурі напередодні зими. Минулого року російські атаки залишили мільйони людей без світла, тепла та води. Цього разу тактика вдосконалена: удари спрямовані на об'єкти, пошкодження яких завдає найбільшої шкоди енергосистемі та потребує багато часу для відновлення.

Мета таких атак — не лише знищення інфраструктури. Кремль може розраховувати, що проблеми з електроенергією та опаленням посилять втому українців від війни й створять тиск на владу. Проте, за серпневим опитуванням, близько 60% українців виступають проти передачі Росії територій Донбасу в обмін на мир. Приблизно така сама частка готова погодитися на замороження нинішньої лінії фронту за умови надійних гарантій безпеки від західних партнерів. Головною проблемою для багатьох залишається недовіра до Москви: мирна угода може стати для Росії лише паузою перед новою війною.

Посилення повітряних атак саме по собі не обов'язково означатиме швидке просування армії РФ на землі, але дефіцит ракет для ППО може створити серйозні проблеми для захисту міст та енергетики. Якщо Україна зможе пережити майбутню зиму, ситуація може змінитися: Росія продовжить нести значні людські та фінансові втрати, а економічний тиск від війни посилюватиметься. "Путін постійно недооцінює Україну. Можливо, він робить це знову. У будь-якому разі, наступні кілька місяців можуть виявитися одними з найважливіших у цій війні".