Пенсії родинам загиблих військових: умови призначення та розмір виплат

Право на пенсію через втрату годувальника мають непрацездатні родичі загиблого, для яких його дохід був основним джерелом існування. Виплата призначається на період непрацездатності, а для осіб пенсійного віку — довічно.

Отримати виплату можуть діти, брати, сестри та онуки загиблого, які не досягли 18 років або навчаються на денній формі до 23 років. Також право мають особи з інвалідністю з дитинства та діти-сироти. Батьки, дружина або чоловік отримують пенсію після досягнення пенсійного віку чи за наявності інвалідності. Дід і баба можуть претендувати на виплати, якщо не мають інших працездатних опікунів. Допомога також призначається непрацюючому члену сім'ї або тому, хто доглядає малих дітей, братів чи сестер загиблого.

Розмір пенсії обчислюється у відсотках від заробітку військового. Якщо смерть настала під час захисту Батьківщини, на одного утриманця призначається 70% заробітку, а якщо утриманців кілька — по 50% на кожного. У разі загибелі внаслідок нещасного випадку, не пов'язаного зі службою, виплата становить 30% грошового забезпечення на кожного утриманця. Аналогічні норми діють для сімей померлих осіб з інвалідністю внаслідок війни та дітей-сиріт.

Для оформлення пенсії потрібно звернутися до підрозділу, де служив військовий, або до Пенсійного фонду, якщо годувальник уже отримував пенсійні виплати. Перелік документів включає свідоцтво про смерть або рішення суду про визнання військового безвісно відсутнім чи померлим, документи про родинні зв'язки, витяг з наказу про виключення зі списків особового складу, документи про перебування на утриманні та про обставини загибелі, які може підготувати військово-лікарська комісія.

Пенсійний фонд розглядає заяву протягом 10 днів з моменту реєстрації. У разі відмови заявника повідомляють про причину протягом 5 днів. Рішення можна оскаржити.