Штурмовик ГУР розповів про операцію "Вівальді" на півночі Донеччини

Підготовка до операції "Вівальді" на півночі Донецької області тривала від одного до півтора місяця. Про це розповів штурмовик спецпідрозділу "Артан" Департаменту активних дій ГУР МО України з позивним "Дерун", який раніше брав участь у звільненні Новомихайлівки.

Головним завданням підготовчого етапу військовий називає відпрацювання взаємодії всередині групи.

"Ну, саме перше, що потрібно відпрацювати, це, звичайно, взаємодія між цією групою. Щоб вся моя група, з якої я йду, вона була добре спрацьована. Вони знали кожен, хто з чим працює, хто де працює і хто як працює", — зазначив він.

Водночас, за словами спецпризначенця, передбачити всі сценарії неможливо, оскільки задум противника залишається невідомим до кінця, тож імпровізувати доводиться постійно. Критичний момент, за його словами, починається вже від посадки екіпажу в броньований транспорт.

"Кожної хвилини у нас може щось піти не так, бо ми до кінця не знаємо, що задумав противник. Ми готові до якихось певних дій", — додав "Дерун".

Серед ризиків він називає можливість перехоплення або підриву машини дорогою, що змушує команду негайно відходити. Під час самої операції "Вівальді" українські бійці потрапили під щільний вогонь одразу після висадки: росіяни відпрацьовували по групі з мінометів, артилерії та безпілотників.

Обстріл і спроба оточення призвели до того, що команді довелося швидко шукати укриття та окопуватися для ведення вогню у відповідь. Один із бійців зазнав поранення, а через концентрацію російських сил навколо українських військових оперативна евакуація виявилася неможливою.

Головною складністю під час реалізації операції військовий називає тотальну присутність ворожих дронів, які диктують темп бою. За його словами, середній час підльоту безпілотника становить приблизно 15 хвилин — за цей проміжок штурмовикам потрібно виконати завдання та сховатися, інакше противник починає відпрацьовувати по виявлених цілях.

Операція "Вівальді" була масштабним наступом українських сил на півночі Донецької області, зосередженим переважно на Лиманському напрямку. Її результатом стало зривання планів російського командування вийти на адмінкордони Донеччини, а також послаблення тиску на Покровському та Олександрівському напрямках поблизу Запорізької області.

Окремо в прикордонних районах Харківщини російська армія після масованих обстрілів намагається штурмувати українські позиції піхотними групами. Найактивніше окупанти діють на території двох прикордонних громад, намагаючись просочитися вглиб оборони.

У північній частині Куп'янська присутність російських підрозділів поступово скорочується: українські бійці перекривають ворогу шляхи постачання, ускладнюючи перекидання нових сил до міста. Бойова обстановка на різних берегах річки Оскіл помітно різниться.