Історик О'Браєн: 80-річне домінування США завершується через війну з Іраном

Найпомітнішим наслідком, за оцінкою дослідника, стало ослаблення позицій США в Європі. Пентагон раніше оголосив про плани вивести 5 тисяч військових з Німеччини в межах ширшого перегляду американської військової присутності. Адміністрація Трампа дедалі частіше перекладає відповідальність за оборону континенту на самих європейців. У відповідь Німеччина розглядає можливість допомогти Великій Британії модернізувати ядерну зброю — це має забезпечити Європі власний ядерний потенціал стримування на випадок повного відходу США.

Паралельно Вашингтон послабив позиції в Тихоокеанському регіоні. Щоб компенсувати втрату ресурсів через конфлікт з Іраном, США минулого місяця вивели з Японії авіаносець USS George Washington і перекинули його до Аравійського моря, де він замінив USS Abraham Lincoln. Основним завданням USS George Washington традиційно є стримування Китаю, тож його відсутність у регіоні, за оцінкою О'Браєна, суттєво послаблює тиск на Пекін.

Дослідник наводить приклади адаптації союзників США до нових реалій. Пакистан, Туреччина та Саудівська Аравія уклали власний оборонний пакт. Оман зближується з Іраном, а Південна Корея посилює співпрацю з Китаєм.

Навіть Саудівська Аравія, яка десятиліттями будувала свою безпеку на закупівлях американської зброї, змушена переглядати цей підхід. Причиною стало повідомлення Трампа фактичному керівнику країни про те, що США не допомагатимуть їй у війні проти хуситів. Загострилися й відносини з Канадою: Трамп неодноразово заявляв про бажання зробити її 51-м штатом США та розпочав торговельну війну, яку сам назвав «руйнівною» для канадської економіки.

Автор пов'язує ці процеси також із втратою США виробничої переваги. За його даними, Китай сьогодні будує близько 50% усіх суден у світі та контролює 80% світового виробництва дронів, тоді як Сполучені Штати практично не мають цивільного суднобудування. Війна з Іраном виснажила запаси високотехнологічної зброї Пентагону, зокрема ракет THAAD, Patriot і Tomahawk. На їхнє поповнення до попереднього рівня, за оцінками, знадобиться кілька років.

Ситуацію ускладнює те, що частина американської військової інфраструктури на Близькому Сході досі не відновлена після ударів Ірану. Адміністрація може взагалі відмовитися від відбудови окремих баз через високу вартість робіт і збереження ризиків. На одній із зустрічей із військовими адмірал Дерил Кодл прямо заявив, що повернення на базу в Бахрейні найближчим часом не планується: «Ми не повернемось туди найближчим часом. Я хочу бути повністю чесним щодо цього».

О'Браєн підсумовує, що йдеться не про тимчасове ослаблення, а про структурний злам. На його думку, США не зможуть підтримувати глобальний порядок без відновлення виробничих потужностей, значних запасів озброєння та довіри союзників — саме ці три складові зараз опинилися під найбільшим питанням.