НВАК: 99 років і шлях до армії світового класу

Народно-визвольна армія Китаю (НВАК) 1 серпня відзначила 99-ту річницю заснування. Наступного року виповниться 100 років із моменту Наньчанського повстання, яке стало точкою відліку історії сучасних збройних сил КНР. Саме цей ювілей Пекін визначив стратегічним дедлайном для завершення першого етапу масштабної військової реформи.

Наньчанське повстання розпочалося 1 серпня 1927 року. Тоді близько 20 тисяч солдатів, які перейшли на бік Комуністичної партії, захопили контроль над містом Наньчан у провінції Цзянсі. Попри подальший відступ під тиском сил Гоміндану, саме з цих підрозділів та селянських загонів Мао Цзедуна сформувалася перша Червона армія, згодом перейменована на НВАК. На піку чисельності, у 1949–1950-х роках, армія налічувала до 6 мільйонів осіб.

Сучасна НВАК — найбільша регулярна армія у світі з 2,2 мільйона військовослужбовців. Із 2015 року чисельність скорочено на 300 тисяч, однак програми підготовки оновлено, що дозволило зберегти боєздатність. Реформа, яка стартувала у 2013–2015 роках, передбачала реорганізацію Центральної військової ради, створення командування Сухопутних військ та заміну семи військових округів п’ятьма бойовими зонами. Військових також позбавили невластивих активів — промислових підприємств, торгових мереж та земельних ділянок, які передали уряду.

Окремим етапом стало очищення армії від корупції. Першим під слідство у 2014 році потрапив колишній заступник голови Центральної військової ради Сюй Цзайхоу. Кампанія, ініційована Сі Цзіньпіном, закріпила принцип лояльності як головний критерій для кар’єрного просування військових.

Основні зусилля модернізації зосереджені на технологічному оновленні. Пріоритетами визначено масове впровадження безпілотних платформ, засобів протидії дронам та інтеграцію штучного інтелекту в системи управління. Ядерний арсенал КНР, за оцінками, налічує близько 620 боєголовок, із яких 20 додано за останній рік. Прогнозується зростання до 1000 одиниць до 2030 року та до 1500 — до 2035-го.

Військово-морський флот Китаю налічує майже 400 кораблів основних класів і понад 1000 суден разом із допоміжними. До його складу входять три авіаносці — «Ляонін», «Шаньдун» та «Фуцзянь», а також близько 80 підводних човнів. Амфібійні сили, призначені для потенційної операції проти Тайваню, мають чотири універсальні десантні кораблі типу 075 та вісім кораблів-доків типу 071.

Військово-повітряні сили Китаю — треті за величиною у світі та найбільші в Азії. На озброєнні перебуває понад 3500 літальних апаратів, зокрема більше ніж 250 винищувачів п’ятого покоління J-20A. Також є близько 150 бомбардувальників H-6, здатних нести гіперзвукові ракети.

Оборонний бюджет КНР на цей рік установлено на рівні 250 мільярдів доларів, тоді як витрати США сягають близько 900 мільярдів. Аналітики зазначають, що реальні витрати Китаю можуть бути вищими за декларовані — до 400 мільярдів доларів. Водночас паритет купівельної спроможності дає Пекіну змогу отримувати більше військової сили за кожен витрачений долар.

Головним напрямком військової активності залишається Тайвань. Американська розвідка раніше прогнозувала можливу спробу силового встановлення контролю над островом до 2027 року, однак згодом переглянула оцінки. За даними оборонного відомства Тайваню, за перші шість місяців цього року кількість операцій ВПС НВАК навколо острова зменшилася більш ніж удвічі — до 1334 літако-вильотів проти 2762 за аналогічний період минулого року. У квітні Сі Цзіньпін уперше за майже десять років зустрівся з очільницею тайванської партії «Гоміндан» Чен Лівунь, після чого Китай оприлюднив пакет із 10 заходів для сприяння економічним обмінам між материком та островом.