З 1 вересня тисячі військовозобов'язаних втратили бронювання: нові правила та що робити

З 1 вересня в Україні діють оновлені правила бронювання військовозобов'язаних працівників. Нові умови Кабмін закріпив Постановою № 692, а в липні окремою Постановою № 862 вніс до неї зміни. Усі раніше ухвалені рішення про критичність підприємств втратили чинність із цієї дати, тож компанії, які не підтвердили статус наново, втратили право на бронювання, а відстрочки їхніх співробітників стали недійсними.

За даними Міністерства оборони, серед компаній, які оформлювали критичність через це відомство, підтвердити статус не змогли 14%. Інші органи влади такої статистики не оприлюднюють, але за експертними оцінками в середньому по ринку критичний статус втратили близько 10% підприємств — ідеться про тисячі працівників без відстрочок.

Серед ключових нововведень — підвищення зарплатного критерію з двох до трьох мінімальних зарплат, тобто 25 941 грн на місяць на кожного заброньованого. Для підприємств на прифронтових територіях діє планка у 2,5 мінімальних зарплат. Також запроваджено нові правила обліку: якщо працівник має право на відстрочку з іншої підстави або оформлений за сумісництвом, він враховується у квоті лише на одному підприємстві — за основним місцем роботи або там, де працює довше.

За словами голови адвокатського об'єднання «Кравець і партнери» Ростислава Кравця, це припинило схему, за якої пов'язані підприємства бронювали одного працівника на кількох компаніях і оформлювали відстрочки понад квоту. Маючи квоту, наприклад, 50%, деякі підприємства оформлювали бронювання для 75% або й 100% військовозобов'язаних фахівців.

З'явився й алгоритм дій у разі перевищення квоти: роботодавець протягом десяти робочих днів має подати через «Дію» заяву про анулювання «зайвих» відстрочок. Перевищення квоти може стати підставою для зняття з підприємства статусу критично важливого.

Найпроблемнішим виявилося саме оновлення критичного статусу. Органи влади підвищили вимоги до заявників: Мінекономіки для підприємств зі штатом від 50 осіб встановило зарплату вдвічі вищу за середню по країні (майже 54 тис. грн), від 20 осіб — утричі вищу (80,7 тис. грн). Для аграрних господарств вимоги до земельного банку зросли з 500 до 1 000 гектарів, а до річного доходу — з 20 до 40 млн грн.

Посилили умови й місцеві органи влади. На Рівненщині зарплата заброньованих має бути не нижчою за 3,5 мінімальних зарплат (близько 30,3 тис. грн), на Львівщині — не нижчою за 34 588 грн; там же претендувати на статус можуть компанії з річним доходом від 80 млн грн і штатом від 30 осіб (або 20, якщо 10% працівників — ветерани). На Закарпатті планку податків підвищили з 1,2 млн до 1,5 млн грн на рік, а частку працевлаштованих учасників бойових дій — з 10% до 30%. На Волині річний дохід компаній зріс із 1 до 2 млн грн, на Хмельниччині вимоги до земельного банку агрофірм — із 50 до 100 гектарів.

Частина компаній не встигла оформити статус, хоча подала документи. У серпні Союз українських підприємців звертався до Кабміну з проханням продовжити перехідний період до листопада, зазначаючи, що органи влади не встигають розглядати документи. Водночас низка галузевих об'єднань повідомила про відсутність масових проблем: голова правління асоціації «Укрлегпром» Тетяна Ізовіт каже, що інформації про невстигання підприємств галузі немає, голова концерну «Ярослав» Олександр Барсук заявив про відсутність проблем, а віцепрезидент Всеукраїнської асоціації пекарів Юрій Дученко зазначив, що «масових втрат немає».

Адвокат, керівник ЮК «Prima Leader Group» Діна Дрижакова пояснює, що після втрати критичності юридичний ланцюжок відстрочок руйнується миттєво: бронювання анулюється автоматично, статус у реєстрі «Оберіг» змінюється через інтеграцію з «Дією», і працівники підлягають призову на загальних підставах. Якщо статус втрачено через порушення, повторне подання документів до того ж органу за тим самим критерієм має мораторій до 6 місяців.

Для роботодавців Дрижакова радить з'ясувати офіційну підставу відмови, отримавши письмове рішення комісії, перевірити, за яким критерієм підприємство не пройшло, і письмово поінформувати співробітників. Також можливе судове оскарження до Окружного адміністративного суду — разом із позовом варто подати клопотання про забезпечення позову, оскільки сам позов не зупиняє анулювання броні. Крім того, можна подати документи на критичний статус за іншими критеріями або до іншого органу.

Адвокат Олександр Дубовий радить провести аудит списку заброньованих: перевірити їхню кількість, чи продовжують вони працювати, чи правильно внесені дані, чи не змінилися обставини та чи не перевищено ліміт відстрочок, а також актуалізувати дані військового обліку.

Працівникам Дрижакова радить контролювати свій статус у «Резерві плюс» і проаналізувати, чи немає інших підстав для відстрочки, крім роботи, — інвалідності, трьох і більше неповнолітніх дітей, навчання. За наявності таких підстав потрібно подати заяву до ТЦК або через «Резерв плюс». Якщо бронювання критичне, а роботодавець навряд чи швидко підтвердить статус, єдиний юридичний спосіб зберегти відстрочку — зміна роботи, хоча звільнення й працевлаштування створюють «перехідне вікно» з ризиком отримати повістку.

В умовах кадрового дефіциту бронювання було конкурентною перевагою роботодавців. Нині не виключена міграція працівників без відстрочок ринком праці: компанії, які втратили право бронювати, можуть підвищувати їм зарплати (є прецеденти збільшення окладів до 20%) або переводити на дистанційну роботу, доки проблему з відстрочками не буде вирішено.