У Німеччині перевіряють лікарні на готовність до масового напливу поранених

Одним із медзакладів, які перевіряють, стала лікарня в Ульмі на південному заході Німеччини. На поверхні вона майже не відрізняється від інших, хіба що люди у формі вказують на зв'язок із військом. Під палатами, на глибині багатьох метрів, розташований бункер часів Холодної війни, який знову набув актуальності.

Цей підземний медичний об'єкт завершили 1979 року, в розпал протистояння між Росією та Заходом. Його проєктували так, щоб лікарі могли лікувати поранених солдатів навіть після ядерного удару. Бункер розрахований на перебування до 2 тисяч людей протягом 90 днів. Більшу частину трьох десятиліть він не використовувався. Нині німецькі військові розглядають можливість його відновлення.

Від початку вторгнення Росії в Україну в Німеччині зафіксовано сплеск гібридних атак, зокрема спробу удару дроном із вибухівкою по аеропорту в Лейпцигу та кібератаки на лікарні. Міністр оборони Борис Пісторіус попереджав, що до 2029 року Росія може бути готовою напасти на територію НАТО. У такому разі Німеччина буде зобов'язана стати на захист Альянсу, а через своє розташування, ймовірно, перетвориться на основний транзитний вузол для військових і місце їхнього лікування.

У звіті Бундесверу, де моделювалися сценарії вторгнення Росії на територію НАТО, підраховано, що щодня до Німеччини може прибувати до 1 тисячі поранених солдатів. П'ять військових лікарень країни швидко вичерпають свою пропускну спроможність, а закон вимагає залучати в воєнний час і цивільні лікарні. Це створить безпрецедентне навантаження і змусить медиків сортувати пацієнтів за пріоритетністю надання допомоги військовим та цивільним.

Саме тому увагу привернули об'єкти на кшталт ульмського — рідкісний приклад військово-медичного бункера в достатньо хорошому стані для поновлення експлуатації. Для цього знадобляться мільйони євро на модернізацію застарілих систем вентиляції та електропостачання, і це лише частина загальних потреб.

«Чи готова до цього наша система охорони здоров'я? Єдина відповідь — ні. Попереду нас чекає марафон», — сказав головний лікар та командир Військового госпіталю в Ульмі Бенедикт Фрімерт.

Забезпечення ліжок — лише частина виклику. Керівництву Німеччини потрібно також зміцнити ланцюги постачання медичних засобів і налагодити координацію між військовими та цивільними лікарнями. Окреме питання — підготовка кадрів: за попередніми оцінками, лише кілька сотень лікарів у Німеччині мають досвід лікування воєнних травм. Бундесвер та Німецька спільнота травматологів (DGU) пропонують курси для цивільних хірургів із лікування масових травм і поранень воєнного часу.

«Коли ця співпраця була офіційно закріплена у 2017 році, світ був зовсім іншим. Ніхто не вірив, що ситуація з безпекою повністю зміниться або що ми будемо говорити про сценарії колективної оборони. Тоді ми ще думали, що живемо в безпечному світі, за винятком ісламського тероризму», — зазначив генеральний секретар DGU Саша Флое.

Попит на такі курси високий: уряди деяких земель бронюють цілі тижні занять, вільні місця знайти важко. Найінтенсивніші програми із залученням трупів та свиней під наркозом дають змогу підготувати лише від 50 до 100 хірургів на рік.

У разі війни медичні підрозділи Бундесверу надаватимуть допомогу пораненим на передовій, а потім транспортуватимуть їх до Німеччини, де державні органи направлятимуть їх до цивільних лікарень. Цю стратегію випробували в березні під час найбільших за останні десятиліття медичних навчань, імітуючи напад на Литву та транспортування солдатів до лікарень у Берліні й деяких районах Бранденбургу. За словами Флое, навчання пройшли без ускладнень, але потрібна додаткова практика для ефективної взаємодії обох систем у надзвичайній ситуації.

Закон про безпеку в галузі охорони здоров'я мав надійти до парламенту цієї осені. Він покликаний створити систему моніторингу в режимі реального часу, що охоплюватиме ліжка, ліки та персонал із потрібними в умовах війни навичками. Наразі все відбувається фрагментарно, через що важко визначити, де саме є фахівці та чи враховано лікарів і медсестер, які також працюють волонтерами в гуманітарних організаціях або служать у резерві.

«Наразі ми маємо ці «острівці» — лікарні. Зараз завдання полягає в тому, щоб об'єднати їх у єдину систему», — сказала депутатка від ХДС та членкиня комітету з питань охорони здоров'я Бундестагу Марія-Лена Вайс.

Без урядових вказівок деякі компанії почали власні розрахунки. Біотехнологічна компанія CSL з'ясувала, що в окремих регіонах до 20% її співробітників можуть мобілізувати як резервістів або волонтерів. Керівниця компанії в Німеччині, Австрії та Швейцарії Аннегрет Віттіх-Гьоффер зазначила, що водіїв вантажівок, багато з яких походять зі Східної Європи, можуть призвати до служби їхні рідні країни. Компанія шукає способи продовжити виробництво життєво важливих ліків у разі різкого зростання попиту. Для виготовлення препарату, який використовують у травматологічній хірургії, CSL спершу має зібрати та обробити донорську плазму, що може зайняти до року, а обмежений термін придатності готової продукції ускладнює створення стратегічних запасів.

«Без факторів згортання крові ситуація стане справді критичною», — зазначила Віттіх-Гьоффер. За її словами, якщо поранені почнуть прибувати до Німеччини в масштабах, визначених Бундесвером, «ніхто не буде готовий — ані ми, ані наші конкуренти».

За словами партнера PwC Майкла Ейя, який спеціалізується на охороні здоров'я, лікарні, особливо великі, звертаються за консультаціями щодо стійкості та планування дій у надзвичайних ситуаціях. Окрім оцінки фізичного захисту, як-от куленепробивне скло та бар'єри проти дронів, деякі з них аналізують, на скільки вистачить запасів ліків і хірургічних матеріалів у разі кризи.

«Наша економіка значною мірою побудована на ланцюгах постачання за принципом «точно в строк». Це може бути корисно для ефективності та мінімізації замороженого капіталу, але саме так не будується стійкість», — сказав Ей, додавши, що Німеччині потрібні децентралізовані запаси масок, ліків та вакцин у різних місцях.

Російське вторгнення в Україну 2022 року стало реальним прикладом адаптації медичних систем до війни. Анестезіолог і професорка з Києва Катерина Білка розповіла, як персонал її лікарні переводив пацієнтів на нижчі поверхи, забарикадовував вікна від осколків скла під час повітряних ударів та перетворював підземні приміщення — роздягальні чи технічні кімнати — на лікувальні зони. Коли Росія почала атакувати енергетичну інфраструктуру, лікарні диверсифікували джерела електроенергії, встановлюючи генератори та сонячні панелі. Найбільшим викликом, за її словами, було впоратися з невизначеністю: «високий рівень стресу, брак інформації, брак розуміння».

Прямо навпроти Військового госпіталю Ульмська університетська клініка також готується до найгірших сценаріїв. У ній діє спеціальна команда з кризових ситуацій та забезпечення стійкості, яка проводить навчання з протидії терористичним атакам і вивчає можливість перетворення підземного паркінгу на довгострокове аварійне укриття.

Головний лікар клініки Удо Кайзерс зазначив, що багато німецьких будівель зводили в часи, коли стійкість та готовність до криз не були пріоритетом, а фінансування зазвичай покриває лише найекономічніші заходи з будівництва чи реконструкції, а не найміцніші. Він також стурбований вразливістю ланцюга постачання медикаментів: Німеччина, як і більша частина Європи, залежить від Китаю в питанні багатьох критично важливих інгредієнтів для антибіотиків та знеболювальних. Лікарням у Німеччині рекомендують мати запас ліків для інтенсивної терапії лише на шість тижнів.

Політична підтримка оновлення правової бази для роботи системи охорони здоров'я в умовах оборони чи війни широка. Попередній уряд працював над цим, але не встиг завершити роботу до свого розпаду у 2024 році. Нинішня коаліція мала представити проєкт Закону про безпеку охорони здоров'я цього літа, але його відклали до осені, і незрозуміло, чи цієї мети досягнуть.

«Система охорони здоров'я відіграє центральну роль у функціонуванні суспільства. Соціальна згуртованість, а в кінцевому підсумку й моральний дух населення, значною мірою залежать від того, чи зможемо ми дотриматися обіцянки щодо забезпечення людей медичною допомогою», — додав Кайзерс.