У Нігері атаковано авіабазу з російськими найманцями та президентський палац

У суботу в Ніамеї сталися вибухи та стрілянина поблизу ключових державних об'єктів. Група військових здійснила напад на авіабазу 101, президентський палац і головний аеропорт. Міністерство оборони Нігеру повідомило, що організатори операції та її мета поки не встановлені, дані про можливі втрати не оприлюднювалися.

Авіабаза 101, розташована в районі Ніамея, є стратегічним об'єктом, де перебувають російські найманці та частина італійських військових. Її статус на ранок неділі залишався незрозумілим. За даними колишнього нігерського дипломата, операція розпочалася близько першої години ночі та тривала до ранку. Нападники на певний час захопили аеропорт, також надходили повідомлення про можливе утримання російських найманців як заручників.

Радниця Центру стратегій безпеки Сахелю і Сахари Беатріс Б'янкі заявила: "Ситуація залишається дуже невизначеною та постійно змінюється. Але остання інформація, яку ми маємо, полягає в тому, що сили президентської гвардії мають перевагу, і багато повстанців, які забарикадувалися всередині авіабази 101, були вбиті".

Напад став серйозним випробуванням для військової хунти, яка керує країною після перевороту 2023 року, коли генерал Абдурахман Тчіані усунув демократично обраного президента. Тчіані станом на ранок неділі залишався в палаці, його охорона, ймовірно, повернула контроль над аеропортом. Через масштаб боїв аналітики припустили, що серед нападників могли бути представники сил спеціального призначення Нігеру.

Міністерство оборони заявило, що швидка реакція сил безпеки дозволила локалізувати заворушення та поступово повернути контроль над частиною об'єктів. Троє аналітиків зазначили, що урядові сили, схоже, почали переважати.

Нігер, Малі та Буркіна-Фасо після переворотів скоротили співпрацю із західними партнерами, зокрема Францією, і зблизилися з Росією. Рівень насильства в Сахелі продовжує зростати. Аналітики вважають, що повторювані заколоти пов'язані з нездатністю урядів впоратися з джихадистськими повстаннями.

Експерт Нсаібія зазначив, що невдоволення серед військових зростає через ставлення влади до загиблих солдатів, коли втрати часто приховуються. Він утримався від однозначного визначення події як спроби перевороту, припустивши, що це міг бути заколот або спроба дестабілізувати режим. Б'янкі, навпаки, класифікує подію як спробу державного перевороту, зазначивши, що межа між заколотом і переворотом дуже тонка.