Наступ РФ восени: головні напрямки ударів

За оцінками аналітиків, основний тиск російських військ восени 2026 року припаде на Донецьку область. Ключовими цілями РФ залишаються Покровський і Гуляйпільський напрямки, а також спроби виходу до Слов’янська та Краматорська.

Для підготовки до можливого наступу окупанти посилюють удари по українській логістиці. Зокрема, в липні активізувалися атаки в районі Краматорська, включаючи обстріли мостів через річку Казенний Торець. Це розглядається як спроба послабити постачання українських сил перед початком активних дій.

На півдні Росія перекидає резерви, зокрема підрозділи 58-ї та загальновійськової армій. Водночас українські контратаки ускладнюють реалізацію цих планів.

Окрему увагу експерти приділяють Харківській та Сумській областям. Там російські війська продовжують спроби проникнення невеликими групами, однак підтверджених значних успіхів останніми тижнями не зафіксовано.

Щодо можливого наступу на Київ чи Чернігів, українська розвідка оцінює його як малоймовірний через брак сил у РФ. У прикордонних районах можливі диверсійно-рейдові дії, але ознак формування ударного угруповання немає. Білорусь залишається тиловою базою Росії: там розміщені навчальні табори, госпіталі, відбувається переміщення авіації. Москва може демонструвати активність на північному напрямку, щоб змусити Україну перекидати туди резерви.

Ключовим фактором для розширення фронту залишається мобілізація в Росії. За словами російських посадовців, у першій половині 2026 року контракт із Міноборони РФ нібито уклали близько 200 тисяч людей, ще 16 тисяч долучилися до добровольчих формувань. Експерти вважають, що без масштабного залучення додаткових ресурсів Росії буде складно суттєво посилити бойові дії. Західні медіа припускають, що Кремль може оголосити нову хвилю мобілізації після виборів до Держдуми. Якщо такий набір почнеться восени, його вплив на фронт може стати помітним ближче до листопада–грудня.