На фронті загинув штурмовик Даниїл «Серфер» Смирнов

28 серпня на фронті загинув штурмовик Даниїл Смирнов із позивним «Серфер». Він повернувся до України з-за кордону, щоб воювати проти росіян. За кілька тижнів у родині мав народитися син.

Трагічну звістку повідомила дружина загиблого — військовослужбовиця Єва «Юнга» Смирнова. «Мій Даня „Серфер“ на щиті. Через декілька тижнів має народитися його продовження, наш син, маленький Смирнов. Після цього я помщуся», — написала вона.

Даниїл Смирнов командував штурмовою групою 2-го механізованого батальйону 3-ї окремої штурмової бригади. Брав участь у боях на Донеччині, зокрема на Авдіївському напрямку, де зазнав поранення та проходив реабілітацію. Після відновлення продовжив службу в Міжнародному легіоні Головного управління розвідки.

Церемонія прощання відбудеться 3 вересня у Києві в Михайлівському Золотоверхому соборі (вулиця Трьохсвятительська, 8). Поховають захисника на Лісовому кладовищі.

Сам Даниїл розповідав, що на момент початку повномасштабного вторгнення йому було лише 16. Багато чоловіків із його родини пішли в тероборону, а він допомагав військовим на блокпосту. «Якщо відкрити мої емейли, я написав майже всім бригадам, щоб вони мене взяли хоч кудись у 17 років… І я тупо рвався у всі бригади, мені було байдуже. Я кажу: „Давайте я буду вам ходити патрони подавати — неофіційно, ви мені просто дайте їжу, форму, і я піду воювати“. Звісно, всі відмовилися на той період», — згадував військовий.

Батьки відправили його на навчання до Литви, але він повернувся в Україну після важкого поранення дядька в Бахмуті. «Вже після цього мій дядько отримав дуже важке поранення у Бахмуті, і тоді я вирішив, що мені треба терміново повертатися з Литви і допомагати дядькові наближувати нашу перемогу. Бо ніхто цього за нас не зробить», — казав Даниїл.

Позивний «Серфер» він обрав невипадково — професійно займався серфінгом та брав участь у змаганнях.

Дружина Даниїла — операторка FPV-дронів бойового підрозділу бригади «Рубіж» Єва з позивним «Юнга». Вона пішла на фронт, щойно їй виповнилося 18. «Повноліття я відмітила у Відні, взяла квиток до Києва, і вже звідти майже через тиждень-два підписала контракт — як тільки з'явилася змога. Але насправді рішення було ухвалене давно, я хотіла ще з самого початку, розуміла, що це те, з чим я впораюся», — розповідала Єва.

Вона зазначала, що не хотіла чекати, доки війна прийде до її дому. «З самого початку я розуміла: коли мені виповниться 18 років, не залишуся осторонь того, що відбувається. Я б не хотіла чекати, коли б ця війна прийшла до мене додому. Тож це був мій свідомий вибір. Знала, куди йду і навіщо. Вирішила служити у бригаді „Рубіж“, тому що довіряла людям, які там були. Достатньо чула про їхню роботу та професіоналізм», — згадувала дівчина.

Єва та Даниїл познайомилися на війні. Вже за кілька тижнів у родині має народитися син.