На фронті українські бійці чекають до семи днів, щоб пройти 300 метрів

Військовий із позивним Янкі розповів, що на передньому краї трапляються випадки, коли для подолання такої відстані потрібно до семи днів. Переміщення навіть на 300 метрів може стати питанням життя і смерті.

Для безпечного переходу необхідні сприятливі погодні умови, підтримка засобів радіоелектронної боротьби (РЕБ) та координація між підрозділами. «Потрібно переконатися, що є прикриття по радіочастотах. Радіочастоти, на яких працюють дрони, мають бути приглушені», — зазначив Янкі.

Українські підрозділи РЕБ виявляють і глушать частоти російських безпілотників, порушуючи керування апаратами або прийом відеосигналу. Такі операції потребують ретельної координації, щоб не заважати роботі власних дронів.

«Погода — це головний компонент. Якщо погодні умови не підходять, у тебе нічого не вийде. Потрібен або туман, або дощ, або вітер щонайменше 14 метрів за секунду», — пояснив військовий. Туман і дощ ускладнюють роботу камер безпілотників, а сильний вітер — запуск і керування деякими дронами.

Янкі — старший сержант батареї підрозділу, оснащеного переносними зенітно-ракетними комплексами. Його підрозділ забезпечує протиповітряну оборону на «нульовій лінії» та на маршрутах до неї. Військові, які перебувають на передових позиціях, змушені залишатися там місяцями, оскільки сама ротація є надзвичайно небезпечною через постійне спостереження дронів та близькість противника.

За даними видання, навіть райони за 50 кілометрів від «нуля» залишаються небезпечними через ударні та розвідувальні безпілотники. Українські військові описують фронт як «зону вбивства». Для зменшення ризику від одного удару деякі підрозділи збільшують дистанцію між бійцями під час переміщення.

Україна дедалі активніше використовує безпілотники та наземні роботи для виконання бойових завдань, але люди залишаються необхідними для роботи зі зброєю, підготовки безекіпажних систем та утримання позицій.