Молдова надала 50% знижку на транзит українських вантажів до кінця 2026 року

Після посилення ризиків для морського експорту Україна активізувала пошук альтернативних логістичних маршрутів. Одним із них став залізничний транзит через Молдову, де місцева залізниця погодила 50% знижку на перевезення українських вантажів.

Знижка діятиме до кінця 2026 року та поширюється як на всі види вантажів на визначених напрямках, так і окремо на зернові, шроти, макуху, олію, руду та вантажі у цистернах. Застосування знижки не прив’язане до гарантованого обсягу перевезень.

Передували цьому переговори між Києвом та Кишиневом. У серпні на Одещині зустрілися міністр інфраструктури Молдови Владімір Боля та український міністр Микола Калашник. Сторони обговорили розвиток залізничного сполучення та збільшення транзиту. Раніше, у червні 2024 року, «Укрзалізниця» та CFM створили робочу групу для опрацювання тарифних умов.

Із березня 2026 року на окремих маршрутах через Басарабяску, Етулію, Джурджулешти, Унгени та Велчинець уже діяв понижувальний коефіцієнт 0,70 до базової ставки. Для зерна, шротів, руди, соняшникової олії та інших вантажів існували окремі тарифні умови.

За оцінкою міністра аграрної політики Тараса Висоцького, через Молдову залізницею можна перевозити близько 500–800 тисяч тонн української агропродукції на місяць. Першим завданням є вихід приблизно на 500 тисяч тонн, після чого обсяг можна збільшити до 800 тисяч тонн. Це не замінить морські порти, але робить молдовський напрямок одним із ключових резервних коридорів.

Для Молдови рішення має економічний сенс. Прем’єр-міністр Васіле Тофан заявляв, що країна може заробити на українських вантажах кілька мільйонів євро. Водночас частина молдовських аграріїв висловила невдоволення через побоювання конкуренції з дешевшим українським зерном.

Власник і директор логістичного оператора TEUS Дмитро Казанин зазначив, що до цього висока вартість транзиту обмежувала використання маршруту, і автомобільний транспорт часто економічно вигравав у залізниці. Зниження тарифу на 50% може суттєво змінити цю економіку, особливо на великих партіях зернових, олійних, шротів, добрив та інших масових вантажів.

Окремо це може змінити баланс вантажопотоків між портами Ізмаїл та Рені. Рені має перевагу — можливість працювати із суднами з більшою осадкою порівняно з окремими ділянками в напрямку Ізмаїла. У періоди мілководдя на Дунаї кожні додаткові 20–30 сантиметрів осадки впливають на кількість вантажу на судні та собівартість фрахту.

Здешевлення транзиту відкриває можливість по-новому перерозподілити вантажопотоки між Ізмаїлом, Рені, Джурджулештами та румунськими портами. Для імпорту коридор дозволяє ефективніше організовувати поставки добрив, пального, наливних та інших масових вантажів із Румунії та дунайського регіону.

«У нинішніх умовах головна цінність такого рішення — у створенні ще одного економічно життєздатного маршруту. Українська логістика має бути максимально диверсифікованою: залізниця, автомобільний транспорт, Дунай, порти Великої Одеси та альтернативні маршрути через Молдову й Румунію повинні доповнювати один одного», — зазначив Казанин.