Скарги військових: мобілізовані не вміють читати — ознака кризи освіти

2 вересня 2026, 13:43 ·1909 слівредакція

Військові фіксують випадки, коли мобілізовані не володіють базовою технікою читання. Це лише один із проявів системної кризи української освіти, яка стає питанням національної безпеки.

Українські військові скаржаться, що серед мобілізованих трапляються люди, які не вміють читати. Йдеться не про нерозуміння прочитаного, а про відсутність базових навичок читання. Це явище відбувається на тлі ширшої кризи освіти, яка, на думку експертів, може стати стратегічною загрозою для держави.

За даними Міністерства освіти, у 2019 році в українських школах навчалося понад 4,1 мільйона дітей, а у 2025 році — близько 3,58 мільйона. Частина з них перебуває за кордоном, але офіційно зарахована до українських шкіл. За оцінками відомства, це 320–400 тисяч дітей. Багато батьків не виключають, що не повернуться в Україну навіть після завершення війни, і причина не лише в безпеці, а й у якості шкільної освіти.

Уперше в історії Україна змушена конкурувати з освітніми системами Польщі, Фінляндії, Німеччини, Чехії, Канади та Нідерландів. Якщо ця конкуренція буде програна, країна втратить потенційних лікарів, інженерів, підприємців, учителів та науковців.

Проблеми з якістю знань фіксуються на різних рівнях. Зокрема, у старших класах частина дітей не володіє програмою початкової школи, наприклад таблицею множення. Роботодавці в оборонному секторі скаржаться на брак кваліфікованих фахівців незалежно від рівня запропонованої оплати.

Статистика вступу 2024 року свідчить про дисбаланс: на бакалаврат за спеціальністю «Менеджмент» подали 65 123 заяви, тоді як на «Хімію» — 908, а на «Хімічні технології» — 1419. Цього року лише 3,16% вступників обрали фізику як предмет НМТ на вибір, а хімію — 0,85%. Це ставить під сумнів можливість підготовки інженерів для технологічного розвитку.

Середній бал вступників на інженерні спеціальності з математики становить 110–130, що ускладнює підготовку фахівців, здатних створювати сучасні технологічні підприємства.

Експерти наголошують, що дискусія про реформу школи не має зводитися лише до питання закриття навчальних закладів. Головне — чи отримують діти якісну освіту. Через демографічний спад та міграцію в багатьох громадах немає достатньої кількості учнів, але це не означає, що стандарти навчання можна знижувати.

Якісна освіта розглядається як фундамент не лише економіки, а й демократії, оскільки вона формує здатність критично мислити та аналізувати інформацію. Без цього неможлива ані післявоєнна відбудова, ані розвиток оборонної промисловості.