У 20 регіонах РФ триває мобілізація: цілі Кремля на Донеччині

Офіцер ЗСУ та політолог Андрій Ткачук заявив, що посилений набір особового складу вже відбувається у близько 20 регіонах Росії. За його словами, нових військових Кремль хоче перекинути на ділянки, де російські війська зазнають великих втрат і не можуть підтримувати необхідний темп наступу.

«У середньому від 300 до 400 убитими й пораненими росіяни кладуть за один кілометр нашої землі. Це величезні втрати, і їм потрібно постійно поповнювати особовий склад», — пояснив Ткачук.

Додаткових людей ворог планує використовувати насамперед для інфільтраційних дій малими групами. Коли таких груп одночасно стає значно більше, це створює додаткове навантаження на українських операторів дронів, розвідку та спостереження.

«Якщо інфільтруються 10–20 двійок чи трійок, наші пілоти ще встигають їх знаходити й знищувати. А уявіть, коли таких груп буде 50–100 — це вже зовсім інше навантаження для наших пілотів, розвідки й наших „очей“», — наголосив офіцер ЗСУ.

Головний напрямок такого посилення Ткачук пов'язує зі Слов'янсько-Краматорською агломерацією та Костянтинівкою, де ситуація залишається складною. Саме там Росія намагатиметься нарощувати тиск і використовувати додатковий особовий склад для подальших інфільтраційних атак.

Ткачук також зазначив, що черговий термін захоплення Донеччини не пов'язаний безпосередньо з мобілізацією. Такі дедлайни Кремль використовує передусім для психологічного тиску на Україну та інформаційних кампаній назовні, намагаючись показати, що російська армія нібито продовжує впевнено просуватися.

Напередодні приїзду американських представників Кушнера і Віткоффа Путін уже «захопив» Святогірськ, хоча російські війська до міста навіть близько не підійшли. Це було потрібно, щоб показати американцям результат і переконати, що він візьме Донбас за зиму, пояснив Ткачук.

Реальна ситуація на фронті такій картині не відповідає. Святогірськ залишається під контролем Збройних Сил України, а доступ до супутникових даних, розвідки та інформації з українського боку дозволяє партнерам бачити, що відбувається насправді.

«На початку така історія ще могла працювати, коли було менше контакту з нашою стороною. Але зараз увесь світ бачить розвіддані, супутники й реальну ситуацію. Воно вже не працює, хоча Путін чомусь переконаний у протилежному», — наголосив офіцер ЗСУ.

Водночас усередині Росії такі заяви залишаються інструментом пропаганди, адже внутрішню аудиторію значно легше переконувати в успіхах армії та виправдовувати подальше продовження війни.