Міноборони заборонило залучати до завдань військових із призупиненою службою

Заборона вже закріплена в законодавстві, а Міноборони разом із Генеральним штабом ЗСУ провели роботу з командирами всіх ланок, щоб забезпечити її безумовне виконання.

Згідно з правовим статусом, який визначило відомство, військовослужбовці з призупиненою службою не виконують обов'язків військової служби, не входять до чисельності Збройних Сил України та інших військових формувань і не можуть залучатися до службових або бойових завдань до наказу про продовження служби. Грошове та інші види забезпечення, пільги й соціальні гарантії вони отримують лише після такого наказу.

Питання стосується насамперед тих, кому службу призупинили до 10 травня 2025 року — дати набрання чинності Законом України № 4392-IX. Йдеться про військових, які до цього часу самовільно залишили військову частину чи місце служби або дезертирували, а після реєстрації кримінального провадження повернулися до частини. Саме повернення після СЗЧ не означає автоматичного продовження служби: її має бути поновлено в установленому законодавством порядку окремим наказом командира.

Військовослужбовцям, які зіткнулися з таким порушенням, пропонують звертатися до Головного управління захисту прав військовослужбовців. З початку 2026 року це управління сприяло поновленню порушених прав майже 2 000 військовослужбовців та членів їхніх сімей.

Раніше Міноборони роз'яснювало покроковий механізм фіксації самовільного залишення частини та розподіл повноважень між органами, які розшукують такого військового. Первинний розшук у межах військової частини і розшук підозрюваного в кримінальному провадженні — дві різні процедури: перший ведуть командування спільно з Військовою службою правопорядку, другий — Державне бюро розслідувань і Національна поліція за дорученням слідчого.

Якщо військовослужбовець не з'явився без поважних причин протягом трьох годин, командир подає рапорт командуванню, а частина повідомляє зональний відділ Військової служби правопорядку. Коли СЗЧ триває понад три доби і вчинене не в бойовій обстановці, у діях військового можуть встановити ознаки кримінального правопорушення за статтею 407 або 408 Кримінального кодексу України — від 5 до 12 років позбавлення волі.

Окремо Міноборони спростувало тезу про неможливість СЗЧ до складання присяги, наголосивши, що відповідальність настає з моменту початку служби, а не з моменту присяги. Для мобілізованих службу відраховують від дня відправлення з ТЦК та СП до частини, для контрактників — від дня зарахування до списків особового складу.