Міноборони роз'яснило процедуру фіксації СЗЧ і кримінального розшуку

Першочергові заходи з пошуку військовослужбовця та розшук підозрюваного в межах кримінального провадження — це різні процедури. Про це роз'яснило Міністерство оборони.

Фіксація СЗЧ починається зі встановлення командуванням самого факту відсутності військовослужбовця. Це стосується випадків, коли він самовільно залишив місце служби або без поважної причини не повернувся з відпустки, відрядження чи лікування.

Якщо відсутність виявили під час шикування, переклички або зміни на чергуванні, безпосередній командир намагається зв'язатися з військовослужбовцем, опитує його товаришів по службі, за потреби контактує з близькими чи родичами, зазначеними в особових даних, доповідає про відсутність своєму командиру або начальнику та за його дорученням організовує першочергові заходи для встановлення місця перебування військового.

Якщо військовослужбовець понад три години без поважної причини не з'являється на службі, командуванню військової частини подають рапорт. Далі частина у встановленому порядку повідомляє зональний відділ Військової служби правопорядку (ВСП) та вище командування, а інформацію про відсутність вносять до відповідних інформаційних систем. Після опрацювання даних статус може відобразитися у застосунку Армія+ як червона стрічка на військовому документі з написом «Зафіксовано відсутність на службі».

Протягом перших трьох діб військова частина та ВСП у межах своїх повноважень проводять першочергові заходи для встановлення місця перебування військовослужбовця. Також призначається службове розслідування, під час якого встановлюють обставини, що сприяли СЗЧ, та визначають заходи для запобігання подібним випадкам.

Якщо СЗЧ триває понад три доби та було вчинене не в бойовій обстановці, у діях військовослужбовця можуть вбачатися ознаки кримінального правопорушення за статтями 407 або 408 Кримінального кодексу України. Покарання за цими нормами може передбачати від 5 до 12 років позбавлення волі. Якщо ж відсутність не перевищила трьох діб і СЗЧ сталося не в бойовій обстановці, військовослужбовець може самостійно повернутися до місця служби — залежно від обставин можливі дисциплінарна та/або адміністративна відповідальність. Добровільно повернутися до служби можна і після трьох діб відсутності.

Якщо за результатами службового розслідування встановлено обставини, які можуть свідчити про кримінальне правопорушення, про це у визначеному порядку повідомляють ВСП, Державне бюро розслідувань, спеціалізовану прокуратуру у сфері оборони та вище командування. За наявності передбачених законом підстав відомості вносять до Єдиного реєстру досудових розслідувань, після чого розпочинається досудове розслідування. Окремо від первинного пошуку частини та ВСП у межах кримінального провадження може бути оголошено розшук підозрюваного — зокрема, коли його місцезнаходження невідоме та є передбачені Кримінальним процесуальним кодексом підстави.

До встановлення місця перебування військовослужбовця на різних етапах можуть залучатися різні органи. Військова частина проводить першочергові заходи після виявлення відсутності та передає необхідну інформацію ВСП. Військова служба правопорядку координує відповідні процеси в межах ЗСУ та взаємодіє з іншими правоохоронними органами. Військовослужбовця зі статусом СЗЧ можуть виявити патрулі ВСП або працівники МВС під час патрулювання чи перевірки документів.

Якщо людину оголошено саме в кримінальний розшук, її доставляють до правоохоронного органу, який здійснює розшук у відповідній місцевості. В інших випадках військовослужбовця доставляють до найближчого підрозділу ВСП. Якщо кримінальне провадження перебуває у підслідності ДБР, бюро проводить досудове розслідування, збирає докази та здійснює передбачені законом слідчі й процесуальні дії. Національна поліція може проводити розшукові заходи в межах провадження за письмовим дорученням слідчого ДБР — серед таких заходів перевірка можливих місць перебування, патрулювання, опитування людей та використання інформації із систем відеоспостереження. Питання про запобіжний захід вирішує слідчий суддя або суд у встановленому законом порядку.

Перевірити факт фіксації відсутності можна в застосунку Армія+. Якщо статус не відображається, Міноборони радить оновити застосунок до актуальної версії, вийти з нього та авторизуватися повторно. Якщо інформація не з'явилася, військовослужбовець може звернутися до найближчого зонального відділу ВСП, де факт СЗЧ можуть перевірити разом із військовою частиною. Після актуалізації даних статус має з'явитися в Армія+ протягом трьох днів, в окремих випадках оновлення може тривати до семи днів. При цьому статус «Зафіксовано відсутність на службі» не тотожний процесуальному статусу людини у кримінальному провадженні: щоб з'ясувати, чи відкрито провадження та який статус має військовослужбовець, можна звернутися до органу досудового розслідування, прокурора або адвоката.

Міноборони також нагадало про спрощену програму повернення. До 20 вересня 2026 року включно військовослужбовці можуть подати рапорт на повернення із СЗЧ за спрощеним порядком: обрати місце служби серед понад 70 підрозділів у межах ЗСУ, НГУ або ДССТ, обрати бажаний напрям служби та вказати свій досвід і навички, прибути безпосередньо до обраної військової частини без ВСП та батальйону резерву, після зарахування до списків особового складу відновити грошове, продовольче та інші види забезпечення, а також отримувати супровід контакт-центру за номером 1519. Скористатися спрощеним поверненням можуть військовослужбовці ЗСУ, ДССТ та Національної гвардії, щодо яких факт СЗЧ зафіксовано до 12 червня 2026 року включно.

Водночас повернення до військової частини не означає автоматичного закриття кримінального провадження або припинення розшуку. Військовослужбовець, який уперше вчинив СЗЧ, може звернутися із клопотанням про намір повернутися на службу — для цього також потрібна письмова згода командира військової частини на продовження служби. Питання про звільнення від кримінальної відповідальності вирішує суд. Під час воєнного стану військова служба військовослужбовця, який перебуває у СЗЧ, не призупиняється, але на період самовільної відсутності йому не здійснюється грошове, продовольче, речове та інші види забезпечення відповідно до законодавства.