Міноборони роз'яснило порядок фіксації СЗЧ та розподіл повноважень щодо розшуку

Міністерство оборони України оприлюднило роз'яснення про те, як фіксується самовільне залишення частини (СЗЧ) і які органи залучаються до розшуку військовослужбовця. У відомстві наголосили: первинний розшук у межах військової частини та розшук підозрюваного в кримінальному провадженні — різні процедури з різними повноваженнями.

Відлік починається з моменту, коли встановлено відсутність військового на місці служби, у відпустці, відрядженні чи на лікуванні без поважних причин. Якщо це з'ясувалося під час шикування, переклички або зміни на чергуванні, безпосередній командир на першому етапі намагається зв'язатися з бійцем, опитує товаришів по службі, за потреби телефонує близьким чи родичам, контакти яких є в особових даних, доповідає вищому командиру — спершу усно, згодом письмово — і за його вказівкою організовує першочергові заходи для встановлення місцеперебування.

Якщо військовослужбовець не з'явився без поважних причин протягом трьох годин, подається рапорт командуванню військової частини. Частина у встановленому порядку повідомляє зональний відділ Військової служби правопорядку та вище командування. Після опрацювання даних інформація про зафіксовану відсутність може відображатися в застосунку "Армія+" як червона стрічка на військовому документі.

Протягом перших трьох діб відсутності військова частина та Військова служба правопорядку в межах своїх повноважень вживають заходів для встановлення місця перебування бійця, і обов'язково призначається службове розслідування. Під час нього з'ясовують обставини, що сприяли СЗЧ, і заходи для їх усунення надалі.

Якщо відсутність триває понад три доби і вчинена не в бойовій обстановці, у діях військовослужбовця можуть бути ознаки кримінального правопорушення за статтями 407 або 408 Кримінального кодексу України, що передбачають від 5 до 12 років позбавлення волі. Якщо ж строк не перевищує трьох діб і СЗЧ вчинене не в бойовій обстановці, боєць може самостійно повернутися до місця служби, а залежно від обставин до нього застосують дисциплінарну та/або адміністративну відповідальність. Добровільно повернутися до служби можна і після трьох діб.

За результатами службового розслідування, якщо встановлені обставини можуть свідчити про кримінальне правопорушення, про це повідомляють Військову службу правопорядку, Державне бюро розслідувань, спеціалізовану прокуратуру у сфері оборони та вище командування. За наявності підстав відомості вносять до Єдиного реєстру досудових розслідувань і розпочинають розслідування. Окремо від первинного розшуку в межах кримінального провадження може бути оголошено розшук підозрюваного — зокрема, коли його місцезнаходження невідоме.

У відомстві зазначили, що під час воєнного стану військова служба військовослужбовця у СЗЧ не призупиняється, водночас на цей період не здійснюються грошове, продовольче, речове та інші види забезпечення.

Повноваження між органами розподілені так: військова частина проводить першочергові заходи після виявлення відсутності й передає інформацію Військовій службі правопорядку; ВСП координує процес у межах Збройних Сил України та взаємодіє з іншими правоохоронними органами щодо внесення даних до відомчих баз; патрулі ВСП та працівники МВС можуть виявити військового зі статусом СЗЧ під час патрулювання чи перевірки документів; ДБР у провадженнях своєї підслідності здійснює досудове розслідування, збирає докази та проводить передбачені законом слідчі й процесуальні дії; Національна поліція виконує розшукові заходи в межах кримінального провадження за письмовим дорученням слідчого ДБР, зокрема перевірки за можливими місцями перебування, патрулювання, опитування осіб і використання систем відеоспостереження.

Якщо військовослужбовець перебуває у кримінальному розшуку, його доставляють до правоохоронного органу, який здійснює розшук у відповідній місцевості. В інших випадках боєць потрапляє до найближчого підрозділу Військової служби правопорядку.