На Львівщині попрощаються з шістьма військовими, які загинули на війні

4 серпня 2026, 09:15 ·356 слівредакція

Сьогодні, 4 серпня, у Львівській області відбудуться прощання з шістьма захисниками, які загинули у боротьбі з російськими окупантами у різні періоди. Більшість із них тривалий час вважалися зниклими безвісти.

У вівторок, 4 серпня, на Львівщині прощатимуться з шістьма військовослужбовцями, які віддали життя за Україну. Загиблі були родом із різних громад області.

Андрій Шемеляк із Борислава добровільно мобілізувався у травні 2022 року. Він служив навідником танкового взводу у 67-й окремій механізованій бригаді. Воїн загинув 24 березня 2025 року під час виконання бойового завдання поблизу села Журавка на Сумщині. До цього часу його вважали зниклим безвісти за особливих обставин. Захиснику було 54 роки.

Руслан Гульчевський зі Стрия долучився до ЗСУ в грудні 2022 року. Він обіймав посаду старшого стрільця-оператора механізованого відділення. Тривалий час боєць вважався зниклим безвісти. Як з'ясувалося, він загинув 20 липня 2023 року поблизу села Діброва Кремінського району на Луганщині. Йому був 51 рік.

Олег Торський із села Лішня Дрогобицької громади вступив до лав армії добровільно 2 жовтня 2023 року. Він служив механіком апаратної 2-го взводу зв'язку роти зв'язку командного пункту батальйону зв'язку військової частини А4935. Загинув 13 квітня 2026 року під час виконання бойового завдання поблизу села Янтарне на Херсонщині. Воїну був 51 рік.

Андрій Миджин із села Муроване Львівського району служив у військовій частині А4722. Він вважався зниклим безвісти. Загинув 3 травня 2024 року, виконуючи бойове завдання, поблизу села Синьківка Куп'янського району Харківської області. Йому було 50 років.

Назарій Милькус, уродженець села Сороки-Львівські Мурованської громади, був лейтенантом. Він служив зовнішнім пілотом безпілотних авіаційних комплексів 3-го екіпажу взводу БПАК спеціального призначення розвідувальної роти спеціального призначення у складі 20-ї бригади оперативного призначення «Любарт». Загинув 1 червня 2026 року поблизу селища Білицьке Покровського району на Донеччині. Йому був лише 21 рік.

Орест Лепак проживав у селі Липники Солонківської громади. Він присвятив значну частину життя військовій службі. У 2012–2017 роках проходив службу у 1-ій Галицько-Волинській радіотехнічній бригаді, у 2017–2018 роках — у 95-й окремій аеромобільній бригаді, а у 2018–2023 роках знову продовжив службу у 1-ій Галицько-Волинській радіотехнічній бригаді. Із 2023 року захищав Україну у складі розвідки 115-ї окремої механізованої бригади. 28 липня 2026 року під час короткої відпустки серце воїна зупинилося. Йому було 32 роки.