На Львівщині 28 серпня попрощаються із сімома загиблими бійцями

Львівська обласна військова адміністрація повідомила про церемонії прощання із загиблими воїнами, які відбудуться сьогодні. Серед полеглих — мешканці Львова, Львівського району та Стрийщини.

Вадим Качмар, львів'янин, у 2024 році вступив до лав Збройних сил України. Воював на Донецькому напрямку у складі 54-ї окремої механізованої бригади імені гетьмана Івана Мазепи. Загинув 3 серпня.

Андрій Березяк, також львів'янин, був мобілізований у 2023 році. Служив у 24-й окремій механізованій бригаді імені короля Данила на Донецькому напрямку. Воїн мав орден «За мужність» III ступеня, нагрудні знаки «Хрест хоробрих» та «Золотий хрест», відзнаки Міноборони «За поранення» і «Захиснику України», а також медаль «Незламному захиснику України». Його життя обірвалося 15 липня.

Віктор Щербина народився у селі Добровілля на Дніпропетровщині. Із початком повномасштабного вторгнення долучився до ЗСУ, виконував завдання на Запорізькому та Донецькому напрямках у складі 23-ї окремої механізованої бригади. Був нагороджений орденом «За мужність» III ступеня, нагрудним знаком «Золотий хрест», медалями «За стійкість та відвагу», «За оборону рідної держави» та «За поранення». Загинув 19 серпня.

Василь Дронишинець — старший солдат із села Вислобоки Жовтанецької громади Львівського району. До армії приєднався у грудні 2025 року. Служив оператором радіолокаційної станції батареї перехоплювачів безпілотників військової частини А4623. Помер 25 серпня 2026 року.

Богдан Панченко родом із села Дроговиж Миколаївської громади. Із квітня 2024 року вважався зниклим безвісти. Як з'ясувалося, він загинув під час виконання бойового завдання поблизу Первомайського Покровського району Донецької області. Воїнові було 45 років.

Дмитро Миронов народився у селі Дуліби Грабовецько-Дулібівської громади, згодом родина переїхала до Стрия. Служив солдатом автомобільної роти перевезення особового складу 1 загону спеціального призначення. Тривалий час вважався зниклим безвісти. Загинув 6 грудня 2024 року під час евакуації поранених побратимів біля Успенівки на Донеччині. Йому був 41 рік.

Іван Турчин — уродженець села Нижня Стинава Грабовецько-Дулібівської громади. Був стрільцем 2-го стрілецького відділення 2-го стрілецького взводу 1-ї стрілецької роти 53-ї окремої механізованої бригади імені князя Володимира Мономаха. Понад два роки вважався зниклим безвісти. Загинув 12 серпня 2024 року під час виконання бойового завдання поблизу Воздвиженки на Донеччині. Захисникові було 56 років.