У Львові перед кожним прощанням оновлюють стенди пам'яті на площі Ринок

На площі Ринок у Львові розміщені чотири стенди, де подають інформацію про загиблих військових. Як правило, у місті відбувається не більше чотирьох прощань одночасно, тож якщо на одному зі стендів з'являється портрет загиблого, на вільних розміщують патріотичні гасла.

Про це розповів заступник начальника міського управління внутрішньої політики Роман Харівський. За його словами, працівники управління замовляють квіти, зустрічають почесну варту та оркестр, координують процесію і проговорюють із учасниками весь церемоніал.

«За ці роки попадалося багато знайомих, друзів, які у Львові проживали чи вчилися. Важко перенести, бо, в основному, коли дивишся на ті стенди, там дуже молоді люди, які хотіли жити, творити, і важко дивитись, коли життя закінчується. Для мене стенд — коли я там зранку приходжу і міняю, я розумію, що це закінчився всесвіт», — каже посадовець.

Щодня, коли стенди пам'яті оновлюють, біля них зупиняються перехожі: читають інформацію, розглядають портрети, дехто залишає квіти або молиться. Люди також намагаються з'ясувати, чи немає серед загиблих їхніх знайомих або рідних.

Організація похорону зазвичай відбувається за день до церемонії. «Відповідно, квіти, усі інші організаційні моменти ще вчора замовлені. Починаючи з 13:00 і до вечора повністю все узгоджуємо... Зараз я йду заберу квіти для похорону, пізніше після того зустрічаю військову почесну варту, оркестр, проговорюю з ними весь церемоніал, щоб кожен розумів своє завдання», — розповів Харівський.

Для водіїв автобусів готують спеціальні наліпки з локаціями, куди ті мають їхати після прощання. У Гарнізонному храмі у Львові часто прощаються з двома-трьома військовими одночасно, після чого автобуси прямують до різних місць поховання — зокрема, на Поле почесних поховань, Ряснянське кладовище та до Дубна Рівненської області.

«Мені важко бути на похороні від початку до кінця, кожен момент — важкий. Важкий момент, коли приходиш до моргу з родиною, важкий момент, коли стоїш в церкві, важкий момент на цвинтарі. Мені ще дуже важко, коли я бачу дітей, тобто для мене церемоніал також дуже важливий і важкий, але коли ти бачиш дітей малих, тобто ти розумієш, що життя їхнього батька обірвалось. Є моменти, коли діти ще дуже маленькі, не розуміють, що сталось в даний момент. І для мене ще дуже важко, коли оркестр грає, в мене є музична освіта, я дуже добре розумію всі мелодії і їхній сенс, для чого вони грають на похороні», — поділився Роман Харівський.

За його словами, кожен, хто не на фронті, має робити все можливе, щоб допомагати армії та людям. Самого посадовця мотивує можливість підтримати родини у важкий момент втрати та максимально гідно організувати чин похорону військового.