ЛГБТ-військовий: п'ять років без прав, фіктивний шлюб і паспорт України

16 серпня 2026, 05:44 ·1241 слівредакція

Військовий Сил оборони України, який через переслідування на батьківщині виїхав до України, розповів, як через прогалини в законодавстві йому довелося укласти фіктивний шлюб для отримання паспорта. Чоловік залишається анонімним.

Співрозмовник, етнічний українець, понад десять років тому покинув країну Центральної Азії через ризики, пов'язані з його гомосексуальною орієнтацією та підтримкою Євромайдану. Після перетину українського кордону він одразу попросив політичного притулку, отримавши довідку, що стала його єдиним документом на п'ять років.

Спроби підтвердити українське походження через архіви не дали результату: у Хмельницькій області метричні книги згоріли, а документи іншої лінії предків вивезли. Через це отримати громадянство за правом крові не вдалося.

ДМС відмовила у притулку, зазначивши, що країна його походження є демократичною, і порадила повертатися. Папірець формату А4 створював постійні проблеми: неможливо було офіційно працевлаштуватися, відкрити банківську картку чи зареєструвати телефон. Щомісяця доводилося відвідувати офіс ДМС для відміток, а під час поїздок у потягах виникали конфлікти через незрозумілий статус документа.

Після отримання прописки у передмісті Києва, що також супроводжувалося труднощами, чоловік відкрив ФОП і почав платити податки. Однак відповідь ДМС на запит про легалізацію показала: час перебування за довідкою не зараховується до стажу проживання, тож паспорт неможливо отримати навіть за десять років. Єдиним варіантом залишався шлюб із громадянкою України.

За пропозицією близької подруги він уклав з нею шлюб. Закон вимагав двох років перебування у шлюбі, після чого він зміг подати документи. Державних перевірок спільного проживання не проводилося. За кілька днів і 4000 грн у ЦНАПі на Печерську він отримав український паспорт, після чого пара офіційно розлучилася.

Увесь цей час чоловік мав партнера, з яким був близько десяти років. Оскільки одностатеві партнерства в Україні неможливі, вони планували оформити цивільне партнерство в Португалії, яка дозволяє це іноземцям. Це дало б їм змогу відкрити спільні рахунки та поступово легалізуватися в ЄС. Однак паспорт він отримав за два дні до пандемії COVID-19, кордони закрилися, а згодом почалася повномасштабна війна.

Нині чоловік служить у Силах оборони України. Він зазначає, що міграційна система не реформована, а поняття цивільного партнерства досі відсутнє. За його словами, іноземні добровольці, які воюють за Україну, також стикаються з труднощами в отриманні документів.