Китай витісняє Росію з ринку озброєнь Центральної Азії

Китай стрімко закріплюється на військовому ринку Центральної Азії, витісняючи Росію з позиції монопольного постачальника озброєнь, яку вона утримувала ще з радянських часів.

Пекін уже постачає країнам регіону бойові безпілотники, винищувачі, транспортні літаки, бронетехніку та системи протиповітряної оборони. Окрім того, Китай фінансує будівництво прикордонної інфраструктури.

Узбекистан використовує китайські ЗРК FD-2000, а раніше закуповував ударні дрони. У липні–серпні 2026 року з'явилася інформація про можливе отримання Ташкентом чотирьох винищувачів J-10CE та потенційну угоду ще на 20 літаків, хоча офіційного підтвердження цих даних немає.

Казахстан, попри членство в ОДКБ та тісні військові зв'язки з Москвою, використовує китайські безпілотники Wing Loong і транспортні літаки Y-8F-200. Туркменістан тривалий час закуповує китайські системи ППО, зокрема HQ-9 та HQ-12, а також дрони. Таджикистан отримує від Пекіна бронетехніку, міномети та стрілецьку зброю; Китай також бере участь у розвитку безпекової інфраструктури вздовж таджицько-афганського кордону.

Китайська присутність у регіоні важлива не лише через обсяги проданої зброї. Закупівля систем ППО чи винищувачів формує довгострокову залежність від постачальника: країнам потрібні ракети, запчастини, програмне забезпечення, модернізація та підготовка персоналу.

За даними SIPRI, російський експорт озброєнь у 2021–2025 роках скоротився на 64% порівняно з 2016–2020 роками, а частка Росії у світовому експорті зброї впала з 21% до 6,8%.

Водночас Москва ще зберігає вплив: значна частина арсеналів країн регіону досі складається з радянського або російського озброєння, а Казахстан, Киргизстан і Таджикистан залишаються членами ОДКБ. Однак країни Центральної Азії більше не прагнуть залежати від одного постачальника зброї. Росія втрачає не весь ринок, а передусім колишню монополію, тоді як Китай дедалі активніше закріплюється у військовій сфері регіону.