Курщина дала Україні новий козир у переговорах із США, — Newsweek

Із моменту операції Сил оборони на Курщині минуло близько двох років, і відтоді стратегічне становище України суттєво змінилося, зазначають оглядачі Newsweek.

У лютому 2025 року російським військам вдалося майже повністю витіснити українські підрозділи з регіону. На цьому тлі відбувся перший візит Володимира Зеленського до тоді ще новообраного президента США Дональда Трампа. Та зустріч завершилася взаємними звинуваченнями.

Тепер, коли Київ очікує на приїзд американських переговорників, позиції України виглядають міцнішими. Хоча ймовірність швидкого миру оцінюється як низька, успіхи у сфері далекобійних ударів можуть схилити Трампа до посилення тиску на Москву.

Операція в Курській області мала змінити баланс сил на користь України, але завершилася відступом і була розкритикована як військовими, так і цивільними. Її називали нелогічною та невиправданою за рівнем втрат.

Водночас, як зазначають оглядачі, Україна засвоїла урок: новий козир не потребує захоплення територій чи їх утримання. Йдеться про кампанію далекобійних атак по російській території. За даними моніторингового центру ACLED, у липні кількість таких ударів була втричі більшою, ніж у січні.

За прогнозами, після осінніх виборів Росія може оголосити часткову мобілізацію. Технологічна перевага України в далекобійних ударах не компенсує брак людських ресурсів і не захищає від балістичних ракет, однак саме ця кампанія може стати аргументом на майбутніх переговорах Зеленського з Трампом щодо додаткових ракет Patriot, фінансової допомоги чи політичної підтримки.

Раніше Зеленський повідомив, що Україна передала США нові пропозиції щодо завершення війни, наголосивши на можливості Вашингтона посилити ППО та тиск на РФ. У Росії заявили, що про ці пропозиції їм нічого не відомо. Заступник міністра закордонних справ РФ Сергій Рябков, коментуючи візит американських переговорників, сказав, що це питання «залишається на порядку денному».