Кумранський календар: дослідниця пояснила його зникнення

Ізраїльська дослідниця Ешбал Рацон із Тель-Авівського університету висунула гіпотезу, що пояснює багаторічну дискусію навколо незвичайного 364-денного календаря, який використовувала кумранська громада. Аналіз сувоїв Мертвого моря та історії династії Хасмонеїв дозволив припустити, що ця система могла бути як практичною, так і теоретичною — залежно від періоду існування секти.

Календар, що налічував рівно 364 дні, забезпечував стабільне розташування свят, але через розбіжність із сонячним роком поступово втрачав синхронізацію з порами року. Це створювало проблеми для релігійних обрядів, які залежали від сезонів. Раніше частина науковців вважала таку систему суто ідеалізованою, однак значна кількість календарних сувоїв та «Книга Ювілеїв» свідчать про її центральну роль в ідентичності кумранців.

За версією Рацон, у II столітті до нашої ери календар був реальним інструментом, що відрізняв громаду від єрусалимського релігійного істеблішменту. Саме розбіжності в датах свят могли стати однією з причин відходу секти в пустелю та її відокремлення. У той період календар слугував маркером ідентичності та джерелом конфліктів із владою Єрусалима.

Згодом ситуація змінилася через сезонний зсув та політичні трансформації. Покращення відносин між кумранцями та династією Хасмонеїв за часів Александра Янная дозволило громаді відмовитися від жорсткої позиції. Вона перейшла на практичніший календар, який використовувався в Храмі, а 364-денна система поступово втратила реальне застосування.

Незважаючи на зникнення з побуту, календар зберіг важливе місце в текстах громади як символ божественного порядку творіння. Це пояснює парадокс: велика увага до системи в кумранських документах та її відсутність у реальній практиці пізнішого періоду. Таким чином, обидві попередні інтерпретації — практична та ідеалістична — можуть бути правильними для різних етапів існування секти.