Безоплатна кріоконсервація клітин для військових: умови програми

Послуга функціонує в межах Програми медичних гарантій і охоплює обстеження жінки або чоловіка, забір репродуктивних клітин — сперми чи ооцитів, їхнє глибоке заморожування та подальше зберігання матеріалу. Окрім військовослужбовців, скористатися нею можуть представники Державної служби з надзвичайних ситуацій та поліцейські. Перелік умов і адреси закладів оприлюднені на сайті НСЗУ.

Зберігання клітин безоплатне. Якщо протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану пацієнт не подасть заяву про продовження, зберігання переходить на його власний кошт. У разі загибелі військовослужбовця клітини зберігаються безоплатно протягом трьох років.

За словами лікарки-репродуктологині, медичної директорки клініки академіка Грищенка в Києві Ксенії Хажиленко, допоміжні репродуктивні технології застосовують, коли вагітність не настає природним шляхом. Показання існують і поза контекстом війни — зокрема неможливість виносити дитину, коли використовують передімплантаційну генетичну діагностику, донорський біоматеріал або сурогатне материнство.

«Під час повномасштабного вторгнення у нас, крім інших проблем, поступово з'явилися реальні обрії прийдешньої демографічної катастрофи. І ця катастрофа обумовлена не лише міграційними процесами, а також переважанням смертності над народжуваністю, що стартувало задовго до війни», — каже Хажиленко.

В українській репродуктивній медицині, за її словами, з'явилося явище без усталеного терміна: пари, які не можуть зачати дитину через відсутність фізичної близькості, коли жінка перебуває вдома, а чоловік — на фронті, при цьому репродуктивні функції обох збережені.

Ембріологиня, авторка книжки «Плідна праця» Ольга Малюта зазначає, що заморожений матеріал в умовно спокійнішому регіоні дає змогу жінці проходити лікування від непліддя без постійної присутності партнера, якщо той виконує службові завдання.

За словами Хажиленко, війна не сприяє природній вагітності навіть у пар, які фізично поряд, через тривалий стрес, що порушує гормональні механізми продукції статевих клітин в обох партнерів і перешкоджає імплантації та ранній вагітності.

Пари можуть отримати різні варіанти лікування — від внутрішньоматкового введення сперми до екстракорпорального запліднення (ЕКЗ), коли яйцеклітини запліднюють у лабораторії, а ембріон підселяють у матку. Державне покриття програм ЕКЗ для більшості неплідних пар, де вік жінки не перевищує 41 рік, існує третій рік поспіль і стосується всіх громадян України, не лише військових.

Малюта зазначає, що повний договір з НСЗУ, який охоплює і заморозку гамет, і лікування непліддя, і обстеження на місці, має невеликий список клінік; частина з них користувалася грантовою підтримкою саме для заморозки яйцеклітин. Робота з жінками складніша, оскільки потребує стимуляції та забору матеріалу.

Хажиленко додає, що на початку повномасштабної війни чимало клінік масово проводили безоплатне заморожування сперми для військових, але більшість воїнів не встигли цього зробити через брак часу та інформації.

«Дотепер інформаційне забезпечення такої важливої процедури для військових лишається на неналежному рівні. Отже, кріозбереження біоматеріалу військових досі є радше виключенням, ніж правилом для всіх — особливо для тих, хто вирушає безпосередньо в зону бойових дій», — говорить фахівчиня.

Для участі в програмі потрібно отримати скерування, пройти обстеження щодо інфекційної безпеки, а жінкам — додатково щодо можливих загальних протипоказань, після чого звернутися до обраної клініки. За словами Хажиленко, жінці для заморожування яйцеклітин потрібен етап гормональної стимуляції тривалістю 10–14 днів, а ефективність кріозбереження яйцеклітин падає з віком та через індивідуальні особливості.

Комітет по роботі з військовими Української Асоціації Репродуктивної Медицини спільно з Міністерством ветеранів працює над спрощенням механізму скерування на кріозбереження. З цього року в Україні з'явилося державне фінансування процедури як для чоловіків, так і для жінок-військових.

З кріозбереженням чоловічого біоматеріалу пов'язані питання посмертної репродукції — використання сперми загиблого партнера в програмі ЕКЗ для жінки, для якої він за життя передбачив таку можливість у юридичних документах. Хажиленко називає такі програми складними з психологічних, юридичних і медичних міркувань і зазначає, що надалі репродуктивна спільнота може стикнутися зі збільшенням подібних ситуацій, які потребують додаткового рішення суду.