Під Лиманом українські війська контратакують, російські воєнкори критикують власне командування

Про це йдеться у звіті Інституту вивчення війни (ISW).

9 вересня російські воєнкори заявили, що становище російських військ на Лиманському напрямку погіршується, і що вони були змушені залишити невстановлені передові позиції в цьому районі. Один із російських військових блогерів стверджував, що українські сили контратакують тут упродовж місяців, хоч повідомлення російського командування та карти інших воєнкорів малювали «оптимістичний погляд» на ситуацію.

Для опису поширеної в російських збройних силах культури брехні про стан лінії фронту воєнкори вжили термін «гарні повідомлення», наголошуючи, що таке має бути «абсолютно заборонено».

За оцінкою ISW, українські війська нещодавно продемонстрували повний контроль над Святогірськом, що на північний захід від Лимана. Це сталося через кілька днів після того, як президент Росії Володимир Путін заявив про контроль російських військ над цим населеним пунктом. Російські воєнкори визнали правдивість спростування Україною інформації про Святогірськ.

В ISW зазначають, що воєнкори дедалі частіше висловлюють розчарування неправдивими заявами російських чиновників про просування, особливо навколо Лимана, і наголошують, що такі повідомлення створюють оперативні ризики для російських сил.

Поточна протяжність лінії фронту на Лиманському напрямку залишається неясною через обмежену кількість відкритих доказів про просування українських військ під час нещодавнього контрнаступу.

«Методологія картографування ISW недооцінює ймовірний масштаб українських перемог у поточних контратаках на Лиманському напрямку. Додаткова загальнодоступна інформація, ймовірно, розкриє їх повний масштаб з часом», — сказано у звіті.

7 вересня бригадний генерал Андрій Білецький, командир Третього армійського корпусу, прибув до Святогірська та спростував заяви Володимира Путіна про начебто окупацію міста. У відеозверненні, знятому в Святогірську, він показав Свято-Успенську Святогірську лавру, пам’ятник авторства скульптора І. П. Кавалерідзе (до декомунізації — «Пам’ятник Артему») та цивільних, які спокійно гуляють містом.

Командир звернувся до військово-політичного керівництва Росії та повідомив, що місто перебуває під абсолютним контролем 60-ї механізованої бригади корпусу і фактично є його тиловою зоною.