Понад 2,5 тисячі росіян на Кінбурнській косі — під вогневим контролем ЗСУ

Командир ОТУ «Одеса» Денис Носіков заявив, що українські військові домінують на Кінбурнській косі, хоча фізичної присутності там немає. Територія перебуває під повним вогневим контролем ЗСУ, російські підрозділи змушені перебувати в глибокій обороні.

За його словами, на косі зосереджений 337-й окремий штурмовий полк РФ, але він лише називається штурмовим — активних штурмових дій не веде. Сили оборони у взаємодії з іншими підрозділами завдали серії артилерійських та авіаційних ударів по російських позиціях.

Через порушення логістики та втрати росіяни відійшли з північних і західних ділянок коси вглиб півострова. Українські військові фіксують проблеми противника з постачанням боєприпасів, продовольства та пального. Носіков зазначив масові випадки втечі російських військовослужбовців із позицій.

Як приклад він навів спробу РФ доставити на півострів вісім одиниць техніки — усі вони були знищені. «Ми постійно фіксуємо випадки — причому масові, — коли вони звідти тікають: боєприпаси, продукти та воду їм не підвозять, вогневе ураження триває безперервно», — сказав командир.

Українські військові регулярно мінують логістичні шляхи, тому росіянам не завжди вдається залишити позиції. Носіков назвав косу для противника «повноцінною територією-пасткою». За радіоперехопленнями, російські солдати намагаються відступити через брак боєприпасів та їжі.

На косі зараз перебувають понад 2,5 тисячі російських військових. Вони розташовані здебільшого в лісистій місцевості та населених пунктах Покровське, Василівка і Покровка, де є підвали, укриття та бліндажі. «Ми щодоби знищуємо близько 20 бліндажів із живою силою противника. Скільки там взагалі знищено окупантів, порахувати на 100% ми не можемо, адже, крім авіації та артилерії, працюють абсолютно всі компоненти, але це дуже великі втрати», — зазначив Носіков.

Росіяни підтягують резерви з Оріхівського та Мелітопольського напрямків, але Сили оборони їх знищують. Противник намагається втриматися, оскільки коса має стратегічне значення: звідти можна обстрілювати південне узбережжя Миколаївщини, контролювати Дніпровсько-Бузький лиман і наближатися до Криму.

«Їм ніхто не дозволить відійти — ні далі, ні праворуч, ні ліворуч. Це ж вихід на Херсонську область. Там зовсім невелика відстань: і до Херсонщини, і в напрямку Криму — усього 40-50 кілометрів. Будь-які БпЛА середньої дальності звідти вже дістають — і до логістики, і до інших об’єктів на окупованих територіях. Тому вони й триматимуться за будь-яку ціну: втрата коси відкриє нам рух уперед, і тоді з Кримом для них розпочнеться дуже важка історія», — підсумував Носіков.