У ЗСУ витрати на лікування хронічних хвороб втричі перевищують видатки на поранених

Мобілізовані з хронічними хворобами або залежностями часто не можуть виконати базову військову підготовку, хоча на ВЛК були визнані придатними. У війську такі бійці стикаються із загостренням захворювань через фізичні навантаження, брак гігієни та перерви в прийомі ліків.

За даними одного з військових корпусів, озвученими на закритому засіданні, витрати на амбулаторне лікування хронічних хвороб особового складу у 2,5–3 рази перевищують видатки на лікування поранених. У Генштабі та медичних силах не надали даних про кількість бійців, які не можуть пройти БЗВП і потрапляють на стаціонар, посилаючись на службову інформацію з обмеженим доступом.

Керівник департаменту охорони здоров’я Міноборони Дмитро Самофалов зазначив, що кількість хворих мобілізованих чітко регламентована мобілізаційним планом, який визначає потребу в людях на конкретні посади.

Лікарка, співзасновниця та виконавча директорка благодійного фонду «Здорові рішення» Вікторія Тимошевська пояснює, що хронічно хвора людина може бути обмежено придатною лише за умови безперервної терапії. Однак забезпечити цю безперервність складно: у навчальних центрах бракує умов для зберігання ліків, а медична система там не розрахована на лікування хронічних захворювань.

«На БЗВП зазвичай фельдшери. Вони не завжди можуть вчасно і правильно діагностувати, чи надати допомогу. І це не тому, що вони погані, а тому, що це не передбачено системою», — каже Тимошевська.

Волонтерка Ірина Солошенко, керівниця проєкту мобільної евакуації поранених Благодійного фонду «КОЛО», розповідає, що лікарі скаржаться на якість мобілізованих, яка стає дедалі нижчою. Часто на ВЛК людина вперше в житті зустрічається з лікарем, інколи виявляють онкологію, про яку мобілізований не знав.

Військовослужбовці з хронічними хворобами лікуються як у військових госпіталях, так і в цивільних лікарнях, залежно від усталених маршрутів. Вартість лікування у цивільних закладах покриває НСЗУ в межах Програми медичних гарантій, а Міноборони додатково оплачує покращене харчування.

За приблизними підрахунками на основі тарифів НСЗУ, дев’ять днів стаціонару для військового можуть коштувати близько 7,5 тисячі гривень. За 90 днів лікування сума може сягати щонайменше 75 тисяч гривень. При цьому військовий на лікуванні продовжує отримувати грошове забезпечення та речове майно.

Солошенко наголошує, що зміни в медичній системі можливі лише за умов стабільності керівництва. Вона також бачить рішення в тому, щоб здорові люди не ухилялися від служби, а хворі завчасно проходили обстеження та оформлювали документи.