Історія водія-хіміка 704 бригади: від цивільного життя до боїв під Кураховим

Віталій родом із села Сторонибаби на Золочівщині. У 2014 році закінчив школу та вступив до училища у Львові, де здобув фах автомеханіка. До 2016 року працював за спеціальністю, зокрема у компанії, що співпрацювала з оператором зв'язку. Згодом отримав повістку та пішов на строкову службу, яку проходив до жовтня 2018 року, зокрема на Яворівському полігоні.

24 лютого 2022 року Віталія розбудив батько зі звісткою про початок війни. Спочатку він допомагав на заправці, облаштовував блокпости, а за кілька днів пішов до ТЦК. Через черги та відсутність місць у Рівному та Кременчуці, остаточно призваний 15 березня. Наступного дня він вже був у Самборі, де потрапив у перший батальйон другої роти хіміком на машині АРС.

У 2023 році Віталій пройшов навчання в Німеччині, опановуючи фах хіміка на комплексах HEP70 для мобільної дезактивації. За його словами, курс, розрахований на шість місяців, вони завершили приблизно за місяць. Після повернення почалися ротації: Краматорськ, Курахове, відновлення в Харкові. Близько пів року військові працювали на інженерних роботах зі встановлення невибухових загороджень під постійними обстрілами та атаками FPV-дронів.

Під час робіт біля Курахового стався інцидент, за який Віталій отримав нагороду. Побратим, тікаючи від ворожого дрона, заплутався рукою у загородженні «єгоза». Дрон завис над ним на висоті 12–15 метрів. Віталій вистріляв шість патронів, і останній влучив в акумулятор дрона, збивши його. Боєць встиг вирвати руку та оббігти загородження.

Зараз Віталій служить у ремонтному підрозділі, де займається відновленням техніки після влучань дронів та обстрілів. Він підписав новий мотиваційний контракт, пояснюючи це визначеністю умов служби та гарантіями від держави. Віталій нагороджений відзнаками Міністра оборони України «За зразкову службу» та «Хрест Сил підтримки».