Іран назвав умови для відкриття Ормузької протоки

Секретар Вищої ради нацбезпеки Ірану Мохаммад Багер Зольгадр заявив, що США мають припинити морську блокаду, скасувати санкції, вивести війська з регіону та розморозити іранські активи. Також Тегеран вимагає компенсацій за збитки часів війни і припинення воєнних дій проти своїх союзників.

Заява пролунала на тлі переговорів Ірану та Оману про нову систему організації судноплавства. Глава іранського МЗС Аббас Арагчі раніше повідомляв, що сторони «дуже близькі» до укладення домовленості. Станом на 5 серпня узгоджено географічні координати маршруту, спільну заяву готують до публікації.

Запропонована схема передбачає розділення потоків: судна, що входять до Перської затоки, прямуватимуть переважно через іранські води, а ті, що виходять, — маршрутом біля узбережжя Оману. Спірним залишається питання платежів: Іран пропонує збір у 5–7% вартості вантажу, Оман розглядає нижчу ставку, США виступають проти будь-яких обов’язкових платежів.

Вашингтон наполягає на збереженні права транзитного проходу міжнародним водним шляхом і не погоджується з трактуванням, яке дало б Ірану право дозволяти або забороняти рух суден. Тому навіть угода Тегерана з Маскатом не гарантує повного відновлення міжнародного судноплавства.

Попередня домовленість між США та Іраном — Ісламабадський меморандум, укладений у червні за посередництва Пакистану, — фактично розпалася. За кілька днів після підписання Іран оголосив про закриття протоки, звинувативши США у порушенні домовленостей. Бойові дії відновилися, американська сторона поновила блокаду іранських портів.

За даними Kpler, протоку нині перетинають трохи більше десяти суден на добу проти близько 130 до початку війни. Частина суден користується альтернативним південним маршрутом поблизу Оману, який Вашингтон вважає відкритим, однак Іран цей порядок беззастережно не визнає.

Ормузька протока забезпечує транзит приблизно п’ятої частини світового споживання нафти, тому тривале обмеження руху створює ризики для глобальних цін на енергоносії.