Звільнення генпрокурора, операція «Вівальді» та атака на Москву: головне за тиждень

14 вересня генеральний прокурор Руслан Кравченко заявив, що підписав підозру керівнику НАБУ Семену Кривоносу. Його звинуватили у підробці документів про батьківство та причетності до схеми продажу землі за заниженою вартістю. Підозру також оголосили особі, близькій до голови САП Олександра Клименка, — за вплив на суддів ВАКС, хабарництво та сприяння ухиленню від мобілізації.

В Офісі генпрокурора заявили, що інформація про підозру Кривоносу не відповідає дійсності. На пресконференції Клименко і Кривонос сказали, що офіційних підозр не отримували. Після цього президент відсторонив Кравченка від посади, а сам він виїхав за кордон, назвавши це відрядженням. Це сталося невдовзі після того, як НАБУ та САП повідомили про спецоперацію «Карфаген» щодо «кришування» мережі шахрайських кол-центрів, яку, за версією слідства, організував посадовець Офісу генпрокурора Сергій Кропива, — його відправили під варту. На записах слідчих фігурує «Шеф» — колишній керівник Державної податкової служби; з грудня 2024-го до червня 2025 року ДПС очолював Руслан Кравченко, який після розслідування пішов у відставку. 15 вересня Володимир Зеленський підписав указ про звільнення Кравченка з посади генпрокурора. Виконувачем обов'язків став Антон Ковальський, колишній керівник Хмельницької обласної прокуратури.

Того ж дня, 15 вересня, Третій армійський корпус оголосив про початок наступальної операції «Вівальді» на півночі Донецької області. Операція має чотири етапи, спочатку вона не була публічною. 20 вересня стало відомо, що в її межах Сили оборони повернули під український контроль 125 км² територій Донеччини, з яких 50 км² — деокуповані. Загальні втрати РФ за два етапи — понад 3 000 військових.

17 вересня Палата представників США підтримала законопроєкт про нові санкції проти Росії, а за два дні його підписав президент Дональд Трамп. Документ передбачає 100-відсоткові мита для п'ятьох найбільших імпортерів російської нафти й газу та країн, які допомагають Москві обходити санкції, — зокрема Китаю, Індії та Туреччини. Також він пропонує посилити санкції проти російських військових та іноземних постачальників. Законопроєкт розробив сенатор Ліндсі Грем; 11 липня він раптово помер після повернення з поїздки до України.

У ніч проти 20 вересня Україна атакувала Москву та область — саме тоді, коли в РФ проводять вибори до Держдуми. По цілях застосували українські дрони і ракети FP-1, RZ-100, MICH-2000, «Паляниця», Vendetta, «Лютий», «Барс», «Фламінго», «Січень» і Pelican. У Москві під ударом був НПЗ у Капотні — одне з найбільших і найважливіших підприємств нафтопереробної промисловості Росії. Мер Москви Сергій Собянін назвав цю атаку наймасованішою — ППО нібито збила понад 1 600 БпЛА.

17 вересня Володимир Зеленський підписав закон про боротьбу із шахрайськими кол-центрами. Документ доповнює Кримінальний кодекс новою статтею — «Електронно-комунікаційне шахрайство». За таку діяльність під час воєнного стану передбачено ув'язнення від 7 до 12 років. Окремо каратимуть за створення та керівництво шахрайськими організаціями — 7—12 років ув'язнення з конфіскацією майна, за участь у них — 5—10 років. Учасника організації можуть звільнити від відповідальності, якщо він сам повідомить про неї та допоможе її викрити до оголошення підозри; для організаторів і керівників це не діятиме.

15 вересня уряд схвалив і передав до Верховної Ради проєкт державного бюджету на 2027 рік. На оборону в ньому заклали 4 трильйони 885 мільярдів гривень — майже 44% ВВП України. Доходи очікуються на рівні 5,65 трильйона гривень (на 8,7% більше, ніж у плані на 2026 рік), видатки — 7,27 трильйона (на 13,5% більше, ніж у 2026-му). Потреба в міжнародній підтримці у 2027 році становитиме $52,6 мільярда. Депутати та профільні комітети ще можуть вносити зміни; не пізніше 20 жовтня документ мають розглянути у першому читанні в Раді.

16 вересня Верховна Рада в першому читанні підтримала проєкт № 16051-1 про податки на посилки до €150 з іноземних маркетплейсів. Це один з чотирьох податкових законопроєктів, які вимагає ухвалити МВФ, щоб продовжити кредитну програму для України. Документ вносить зміни до Податкового кодексу та пропонує запровадити ПДВ на товари, придбані через іноземні маркетплейси, незалежно від їхньої вартості (наразі посилки до €150 не оподатковуються). Для онлайн-покупок вартістю до €150 ПДВ нараховуватиме та сплачуватиме електронна платформа. Некомерційні посилки вартістю до €45 пропонується залишити без ПДВ. Якщо закон ухвалять остаточно, нові правила мають запрацювати не раніше 1 січня 2027 року.