Федоренко: зона ураження на фронті сягнула 30–35 км, наступний етап війни — підземний

Командир 429-ї бригади безпілотних систем «Ахіллес» Юрій Федоренко розповів про зміни на фронті. За його словами, ще приблизно рік тому зона небезпеки охоплювала 15–20 кілометрів, тоді як нині ця відстань зросла до 30 кілометрів. На окремих напрямках, де працюють спеціалізовані підрозділи противника, вона сягає 35 кілометрів.

Основна причина — технологічний розвиток. Безпілотники діють на більшій відстані, вдосконалюється зв'язок, зростають можливості батарей. Як наслідок, поле бою стає прозорішим, а переміщення особового складу й техніки — ризикованішим.

Ця трансформація породжує нову проблему: як забезпечувати підрозділи на передньому краї, коли наземна логістика дедалі більше залежить від безпілотників. Федоренко навів думку командира корпусу «Хартія» про те, що війна майбутнього точитиметься не стільки в небі, скільки під землею, і назвав цей прогноз важливим для розуміння наступного етапу бойових дій.

За словами Федоренка, українському війську доведеться вчитися прокладати підземні маршрути та, де це можливо, будувати тунелі. Вони мають забезпечити постачання підрозділів на лінії бойового зіткнення й водночас дозволити максимально використовувати артилерію, дрони та інші засоби ураження. Противник, за його словами, також рухається в цьому напрямку.

Логіка, яку описує командир бригади, полягає в тому, що чим більше роботизується поле бою і чим швидше розвиваються технології, тим небезпечнішим стає перебування людини безпосередньо на лінії зіткнення.

Федоренко нагадав, що Україна вже проходила подібний етап технологічної перебудови. Безпілотні системи, без яких сьогодні складно уявити бойові дії, спочатку сприймали далеко не всі. Частина полковників і генералів, яких він називає «старовірами», не вірила, що дрони відіграватимуть настільки важливу роль, а традиційні танки й артилерія здавалися їм незмінною основою.

Ініціатива розвитку безпілотних систем, за його словами, фактично йшла знизу — від українських військових, а ефективність нового виду озброєння підтверджувалася результатами та статистикою. Наступним кроком стало політичне рішення створити окремий рід військ — Сили безпілотних систем. Федоренко наголосив, що політична воля президента Володимира Зеленського дозволила запустити цей процес попри спротив тих, хто не бачив, як змінюватиметься війна.

Командир бригади зауважив, що технологічна трансформація не завершилася ні появою FPV-дронів, ні створенням Сил безпілотних систем — вона триває. Розширення зони спостереження та ураження означає, що старі підходи до утримання позицій і логістики стають дедалі ризикованішими: все, що рухається на поверхні, стає потенційною ціллю, а непомітно доставити боєприпаси, провести ротацію чи перемістити техніку дедалі складніше.

Саме тому підземна логістика та подальша роботизація можуть стати наступним етапом розвитку війни, зауважив військовослужбовець ЗСУ. Він наголосив, що для України критично важливо не повторити помилку, коли нові технології намагаються вписати у старі правила.

«Українська армія вже довела, що здатна на таку трансформацію на прикладі безпілотних систем. Тепер перед нею постає наступний виклик: адаптуватися до фронту, який стає дедалі ширшим, прозорішим і небезпечнішим для людини», — наголосив офіцер.