Атаки на порти РФ: експорт зерна скорочується вдвічі

·1197 слівредакція
Атаки на порти РФ: експорт зерна скорочується вдвічі

Серія ударів по російській портовій інфраструктурі та торговельному флоту в Чорному й Азовському морях суттєво знизила експортний потенціал РФ. Лише за 10–21 серпня в акваторії Чорного моря було уражено 44 судна.

Пошкодження зернових терміналів, десятки уражених суден та обмеження судноплавства формують ситуацію, за якої навіть відновлення роботи портів не гарантує повернення колишніх обсягів постачання.

Після масованого удару 12 серпня в Новоросійську припинили роботу три ключові зернові термінали: «КСК» групи «Дело», термінал Demetra Holding та Новоросійський комбінат хлібопродуктів. Їхня сукупна потужність — близько 26,1 млн тонн на рік, що становить приблизно половину всього російського експорту пшениці.

Окрім інфраструктури, зросли ризики для флоту. З 10 по 21 серпня в акваторії Чорного моря було уражено щонайменше 44 судна. Інциденти фіксували поблизу Новоросійська, Туапсе, Геленджика, Дагомиса, мису Ідокопас, мису Залізничний Ріг та в районі якірної стоянки Таганрога.

Один із нещодавніх випадків — суховантаж OMSKIY-107, який прямував із Новоросійська та був виявлений біля турецького узбережжя. Судно дрейфувало без екіпажу, а капітанський місток був повністю обгорілим. 26 серпня поблизу Туапсе судно Lider Bordo Mavi під прапором Камеруну зазнало ударів щонайменше трьох безпілотників, наступного дня атакували й Lider Kocatepe, яке прибуло для буксирування.

В Азовському морі обмеження судноплавства діють із 10 липня. За попередніми даними, пошкоджені судна займають до 85% причального фронту окремих портів, а майже половина аварійного флоту залишається в морі з вантажем. Російські судноплавні компанії звернулися до Мінтрансу, Мінсільгоспу та Російського союзу промисловців і підприємців із проханням визнати ситуацію форс-мажором. Прямі витрати на простій, утримання і майбутній ремонт суден оцінюються у 6,7 млрд рублів, відновлення флоту може потребувати ще $50–75 млн.

Наслідки вже помітні в цифрах. За оцінкою SovEcon, у вересні Росія може експортувати лише близько 2 млн тонн пшениці проти 4,6 млн тонн роком раніше. За перші три місяці сезону 2026/27 поставки можуть скласти близько 5,6 млн тонн проти 11,3 млн тонн за аналогічний період минулого сезону.

Російські експортери намагаються переорієнтувати вантажі на Балтику: станом на 18 серпня заявки на залізничні перевезення зерна до балтійських портів сягнули 5 млн тонн. Однак їхня сукупна пропускна спроможність — близько 7 млн тонн на рік, тоді як за минулий сезон через Чорне та Азовське моря РФ експортувала 46,3 млн тонн зерна. До того ж Латвія оголосила про намір запровадити 300% тариф на російське зерно, а Литва та Латвія обговорюють повне припинення перевалки.

Покупці вже реагують на нестабільність. Азійські імпортери закупили щонайменше 500 тис. тонн пшениці в Австралії та Аргентині, погоджуючись на вищу ціну (понад $300 за тонну проти $260–280 за російську та українську) заради прогнозованості. Найбільший покупець ячменю в Саудівській Аравії United Group скорочує закупівлі в Чорноморському регіоні та переорієнтовується на Аргентину, Румунію, Болгарію і Францію — вартість доставленого ячменю за два місяці зросла приблизно на 25%.

Читайте також