Дрони РФ двічі намагалися атакувати літак Зеленського — подробиці

Президент Володимир Зеленський розповів, що Росія двічі за останні тижні намагалася атакувати дронами його літак. Про це він сказав в інтерв'ю канадському телеканалу CBS News.

За його словами, перший інцидент стався під час перебування у Молдові — 8 вересня звідти він та перша леді вилетіли до Норвегії. «У Молдові перебував мій президентський літак, і саме тому вони атакували Молдову», — пояснив Зеленський. Під час повернення в Україну через Кишинів стався ще один подібний випадок: за словами президента, один або два безпілотники знову зайшли в повітряний простір Молдови. Про цей інцидент раніше не повідомляли.

Зеленський вважає, що це було частиною російської стратегії, спрямованої на залякування його та інших іноземних лідерів.

Окремо президент прокоментував перспективи завершення війни. За його словами, у цій війні більше неможлива перемога обох сторін — стратегія win-win, прагнення до якої раніше в Києві озвучив Джаред Кушнер, зять Дональда Трампа. «Між нами кажучи, у цій війні не може бути win-win. Через стільки людських втрат вона перестала бути про перемогу для обох ще в перший день», — заявив Зеленський. Він запевнив, що єдиною справжньою перемогою зараз може бути лише зупинення війни заради збереження людських життів.

Зеленський також висловив сумнів, що російський диктатор зацікавлений лише в захопленні конкретних регіонів України. «У нього найбільша територія у світі, і йому потрібно якісь кілометри? Ось чому це дуже дивно, коли деякі партнери кажуть: йому потрібна лише ця частина України, ось ці кілометри, і все», — підкреслив президент.

Тим часом уночі та вранці 16 вересня Росія атакувала Київ реактивними безпілотниками. У Святошинському районі столиці виникла масштабна пожежа на складах.

«За минулу добу та сьогоднішній ранок в області пошкоджено 17 об'єктів. Наслідки зафіксовані у Білоцерківському, Бориспільському, Броварському, Бучанському та Обухівському районах», — уточнив керівник Київської ОВА Тимур Ткаченко. За його словами, пошкоджено приватні будинки, транспортні засоби, комунальну установу, ангарне та виробниче приміщення.

Того ж ранку російські війська вдарили дроном по рейсовому автобусу на Нікопольщині Дніпропетровської області. П'ятеро людей загинули на місці, ще семеро отримали поранення.

Також російські війська атакували поїзд № 122 сполученням Київ — Миколаїв. Усіх пасажирів евакуювали.

За даними Генерального штабу ЗСУ, 15-го та в ніч проти 16 вересня українські підрозділи уразили низку військових об'єктів росіян. На аеродромі базування в Саках в окупованому Криму уражено штурмовик Су-24, ступінь пошкоджень уточнюють. У районі окупованого Донецька уражено місце зберігання, підготовки та пуску ударних БпЛА. У Старомлинівці та Покровську Донецької області, а також у Покровському Запорізької області уражено пункти управління БпЛА російських військ.

Командувач Сил безпілотних систем Роберт Бровді підтвердив ліквідацію російського генерала Антона Груніса на тимчасово окупованій частині Донецької області. «Сьомий підтверджений воєначальник рівня комбрига, командира дивізії чи командувача армії, ліквідований Птахами СБС. Цього разу філігранно спрацювали Птахи 427-ї окремої бригади СБС Рарог», — написав Бровді. Груніса ліквідували 12 вересня в селі Кіндратівка. Він командував 4-ю окремою мотострілецькою бригадою, у липні 2026-го доповів Путіну про «повне захоплення Костянтинівки» й отримав звання «героя Росії», а також брав участь в окупації Криму у 2014-му.

Президент Литви Гітанас Науседа за підсумками засідання Ради з питань оборони держави заявив, що дрон, який 13 вересня залетів на територію країни, найімовірніше, є російським БПЛА Гербера — і спочатку був спрямований для атаки на Україну, але збився з курсу. «Наразі триває аналіз електронної частини дрона. Схоже, вдасться відновити інформацію та встановити значно більше даних: звідки, як і за яких обставин [він прилетів]», — сказав Науседа.

ФБР повідомило, що російські спецслужби планували цілеспрямовані вбивства у США та європейських країнах людей, які підтримують Україну. Підозру оголошено п'ятьом особам, вони досі перебувають на волі. За даними Міністерства юстиції США, мережа «платила або намагалася платити особам у США та в інших країнах за проведення попереднього стеження та здійснення цілеспрямованих убивств, а також доручала спільникам вчиняти або намагатися вчинити терористичні акти проти цивільної та військової інфраструктури в країнах Європи, які підтримують Україну або вважаються такими, що її підтримують». Влітку 2026 року російські спецслужби завербували особу для вбивства відомого російського опозиціонера, який проживає в США; у звіті Мін'юсту він фігурує як Жертва-1.

Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн у зверненні до Європарламенту заявила, що загрози з боку Росії на території ЄС посилюються, і закликала до створення Ради європейської безпеки та власного аналогу 4-ї статті НАТО — «надзвичайного протоколу безпеки». Вона згадала нещодавні інциденти в Литві, Данії та Польщі та зауважила, що «гібридні загрози, які постають перед Європою, стають дедалі менш гібридними і дедалі менше схожими на просто загрози». Того ж дня фон дер Ляєн пообіцяла Україні найсильнішу підтримку за всю історію протягом «найважчої зими», зокрема у придбанні систем ППО та розробці європейської модульної системи протиракетної оборони.

Глава МЗС Росії Сєргєй Лавров заявив, що війна РФ з Європою, якщо вона розпочнеться, буде «дуже короткою». Водночас він запевняв, що Москва нібито не готується до воєнного конфлікту із західними країнами і не зацікавлена в ньому.

В Україні НАБУ і САП провели обшук у Лесі Карнаух, колишньої заступниці ексгенпрокурора Руслана Кравченка та ексвиконувачки обов'язків голови Податкової служби. Офіційного коментаря антикорупційні органи не надали.

Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду залишила без змін запобіжний захід Сергію Кропиві, ключовому фігуранту справи про «дахування» колцентрів і колишньому заступнику керівника підрозділу Офісу генпрокурора: тримання під вартою з альтернативою у вигляді застави 120 млн грн.

Кабмін схвалив проєкт держбюджету на 2027 рік: доходи — 5,65 трлн грн (на 452,1 млрд грн, або 8,7%, більше за план 2026 року зі змінами), видатки — 7,27 трлн грн (на 864,9 млрд грн, або 13,5%, більше). Потреба у міжнародній підтримці оцінюється у $52,6 млрд. Головним пріоритетом залишається сектор безпеки і оборони — майже 4,89 трлн грн (43,8% ВВП), що на 517,9 млрд грн більше за план 2026 року. На оплату праці з нарахуваннями передбачено 1,79 трлн грн, на озброєння та військову техніку — майже 2,3 трлн грн, на резерв коштів — 264,9 млрд грн, ще 30 млрд грн — на держгарантії для озброєння та техніки. Прем'єр Сергій Корецький повідомив про плани залучити додатково мінімум 1 трлн грн від партнерів.

За документами до закону, середньомісячна зарплата у 2027 році очікується на рівні 34,4 тис. грн; показник на 2026 рік оцінено у 30 088 грн. Прогноз зростання реальної зарплати на 2026 рік підвищено з 5,1% до 7,4%. Фінансування ЦВК пропонують збільшити на 89,9 млн грн, або 32,7%. Мінцифрі передбачено 10,09 млрд грн на підтримку інноваційних проєктів, зокрема для потреб сектору безпеки й оборони. На підтримку енергетичного сектору закладено 97,3 млрд грн, з них 60 млрд — на захист і відновлення енергооб'єктів та розвиток розподіленої газової генерації. Фінансування Мінкульту пропонують зменшити на 1,1 млрд грн (7%) — до 15,018 млрд грн.

Верховна Рада в першому читанні підтримала законопроєкт про запровадження ПДВ на товари, замовлені на іноземних маркетплейсах, незалежно від вартості, зокрема для посилок до 150 євро; податок нараховуватиме й сплачуватиме сама платформа. Парламент також ухвалив закон про посилення відповідальності за електронно-комунікаційне шахрайство та діяльність шахрайських кол-центрів, доповнивши Кримінальний кодекс новими статтями. У першому читанні схвалено законопроєкт про штрафи за керування транспортом із підвищеним рівнем шуму: 17 тис. грн за перше порушення і 34 тис. грн за повторне з позбавленням права керування на 3–6 місяців. Водночас Рада не змогла ухвалити за основу законопроєкт № 15348 про нові штрафи за перевищення швидкості.