Прах військових на ТОТ: схеми, маршрути і ціни доставки

Родичі загиблих військовослужбовців ЗСУ іноді прагнуть поховати їх на тимчасово окупованих територіях, де залишилися близькі. Для цього вони звертаються до ритуальних фірм, які беруться за доставку праху, попри ризики.

Один із випадків: жінка на ім'я Рита передала прах пасинка, загиблого у грудні 2023 року, на Луганщину. У листопаді 2024 року помер і його молодший брат Михайло, 26-річний військовий, який воював з 2018 року. Цього разу доставка виявилася занадто дорогою — фірми називали суми в кілька тисяч євро, тож прах поховали у Хмельницькому.

Журналістка обдзвонила півтора десятка ритуальних служб. Більшість погоджувалися на співпрацю, але після згадки про статтю відмовлялися говорити. Вдалося поспілкуватися з двома керівниками фірм — Данилом і Михайлом.

Данило переправляє прах цивільних через Молдову: з Кишинева до Москви, далі на Донеччину чи Луганщину. Він не береться за справи військових через ризики: на окупованій території діє російська влада, і вантаж можуть зупинити будь-якої миті. Він зазначає, що теоретично можна приховати статус загиблого, вказавши іншу причину смерті, але «шкірка вичинки не варта». Також він радить без розголосу ховати прах у могилу родича, а органам влади показувати лише свідоцтво про смерть.

Михайло, чия фірма зареєстрована в Україні та Польщі, працює з військовими ще з часів АТО. Його маршрут: Київ — Варшава — Мінськ — Росія — окуповані території. У Києві оформлюють документи, у Мін'юсті ставлять апостиль, у польському консульстві отримують дозвіл на ввезення. Далі урну везуть білоруські партнери, а з Мінська можна відправити прах «Поштою Росії» до Донецька чи Луганська. Ця установа надає таку послугу, але не працює в малих населених пунктах, тож родичі можуть забрати урну у великих містах, зокрема в Ростові-на-Дону чи Курську.

За словами Михайла, польська сторона не розпечатує урни, лише проганяє через рентген, а працівники «Пошти Росії» ставляться до них як до спецвантажу. Був випадок, коли урну розбили, але прах не постраждав, бо був у пакеті.

Юридичний аспект складний: необхідні свідоцтво про смерть з апостилем, довідка про кремацію, довідка про відсутність сторонніх вкладень, дозвіл консульства та санітарна довідка. У жодному документі не вказують, що йдеться про військового. Для нотаріального доручення від родичів з ТОТ доводиться їхати до нотаріуса в Росію, бо українські митники не визнають документи з окупованих територій. Польща не дає дозвіл на транзит з України в Україну, тому маршрут оформлюють як транзит до Росії.

Ціна послуги залежить від багатьох факторів: кінцевої точки, способу доставки, того, чи займається фірма кремацією. У середньому це 900–3000 євро. Процес може зайняти 5-6 тижнів, якщо треба ексгумація та кремація.

Михайло не радить користуватися послугами нелегальних перевізників, які можуть везти урну без документів. Він наголошує, що відповідальні фірми відповідають за доставку, а водій може викинути урну при перевірці на кордоні. Також він зазначає, що найскладніше — знайти надійних партнерів на кожному етапі.