У Дніпрі офіцера засудили до 5 років за втечу з частини після трьох днів служби

Згідно з вироком суду, у квітні 2025 року мешканець Дніпра, старший лейтенант запасу, пройшов військово-лікарську комісію та був призваний на службу за мобілізацією. 7 квітня він прибув до військової частини, де отримав посаду заступника командира ремонтної роти автомобільної техніки.

Уже вранці 10 квітня офіцер не з’явився на ранкове шикування та самовільно залишив місце дислокації підрозділу. Після цього він проживав удома в Дніпрі, поки його не затримали поліцейські 15 листопада 2025 року — більш ніж через сім місяців після втечі.

У суді обвинувачений не визнав провини. Він стверджував, що в серпні його нібито затримали невідомі на автомобілі з чорними номерами та відвезли до ТЦК. Також заявив, що у частині його прив’язували до стовпа та били три дні, вимагаючи підписати документи. Офіцер додав, що не вважає себе військовозобов’язаним, оскільки проходив військову кафедру ще за часів СРСР і не складав присягу Україні. Втечу пояснив тим, що через «перевернуті прапори на шевронах» запідозрив, ніби потрапив до підрозділу так званої «ДНР», хоча частина дислокувалася на підконтрольній Україні території Дніпропетровщини.

Свідчення командування частини спростували ці версії. Начальник юридичної служби та командир батальйону підтвердили, що офіцер прибув на службу в порядку мобілізації, написав рапорт про прийняття посади та приступив до обов’язків. Скарг на побиття чи тиск він не висловлював. За три дні перебування у частині військовий демонстрував недисциплінованість і ухилявся від виконання наказів.

Суд наголосив, що відповідно до Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» статус військовослужбовця набувається з моменту відправлення з ТЦК до частини, а відсутність бланка присяги не звільняє офіцера від обов’язку захищати країну. Версії про побиття та «прапори ДНР» суд розцінив як спробу уникнути відповідальності, оскільки за сім місяців чоловік не звертався до поліції, ДБР чи лікарів і не оскаржував мобілізацію.

Суд визнав старшого лейтенанта винним за ч. 5 ст. 407 Кримінального кодексу України — самовільне залишення місця служби в умовах воєнного стану тривалістю понад три доби. Призначено покарання — 5 років позбавлення волі. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою залишено без змін до набрання вироком законної сили.