Держохорону пропонують надати головкому, керівникам розвідок і членам РНБО

У Верховній Раді зареєстровано законопроєкт, який розширює коло осіб, що мають право на державну охорону. Ініціатором виступив секретар парламентського комітету з питань нацбезпеки, оборони та розвідки Роман Костенко.

Документ передбачає надання державної охорони головнокомандувачу ЗСУ, начальнику Генштабу, керівникам СБУ та розвідувальних органів, а також членам Ставки і РНБО — за умови, що вони виконували свої обов'язки під час війни. Костенко пояснив, що ці посадовці можуть залишатися цілями російських спецслужб навіть після звільнення, тому система охорони має відповідати реаліям повномасштабної війни.

Окрема норма стосується президента: тому, хто очолював державу під час війни, пропонують гарантувати довічну державну охорону після завершення повноважень. Виняток — усунення через імпічмент.

Для членів Ставки та РНБО пропонується охорона в Україні протягом 10 років після завершення їхніх повноважень. Це стосується й тих, хто вже залишив посади, якщо вони працювали під час воєнного стану. Безпеку членів сімей таких посадовців планують гарантувати на весь строк повноважень і ще рік після цього. Якщо представник Ставки або РНБО загине насильницькою смертю, його родина зможе отримувати охорону під час воєнного стану та ще п'ять років після його завершення.

Гарантії не поширюватимуться на посадовців, засуджених судом до позбавлення волі за кримінальний злочин. Для реалізації ініціативи пропонується збільшити штат Управління державної охорони з 2993 до 5500 працівників. Костенко очікує, що профільний комітет розгляне законопроєкт найближчим часом.