День Повітряних сил: шлях від занепаду до сучасної ППО

Свято встановлене указом президента №579/2007 від 27 червня 2007 року. Воно стало визнанням внеску Повітряних сил у забезпечення обороноздатності держави.

Після здобуття незалежності Україна успадкувала одну з найбільших авіаційних систем колишнього СРСР: сотні бойових літаків, розгалужену мережу аеродромів і потужну ППО. У 1992 році були створені Військово-повітряні сили, окремо діяли Війська протиповітряної оборони. Проте економічна криза 1990-х призвела до скорочення фінансування, старіння техніки та списання значної частини озброєнь. До початку 2000-х кількість бойових літаків зменшилася в рази.

Нестача пального та навчальної техніки позначилася на підготовці пілотів: деякі курси курсантів не могли пройти повну програму льотного навчання, а випуски військових льотчиків скорочувалися. Через хронічний дефіцит коштів наліт був меншим за стандарти, тож у 2004 році Міноборони затвердило мінімальні річні норми. Того ж року Повітряні сили об'єднали з ППО — рішення, яке тоді критикували, але згодом воно дозволило створити єдину систему захисту неба.

Після початку російської агресії у 2014 році Повітряні сили почали відновлювати боєздатність. На ремонтних підприємствах повернули до строю десятки літаків, модернізували МіГ-29, Су-27, Су-25, Су-24М і транспортну авіацію. Зросла інтенсивність підготовки льотчиків.

Повномасштабна війна прискорила переозброєння завдяки міжнародній допомозі. Українська ППО стала багаторівневою, поєднуючи радянські комплекси із західними системами: Patriot, SAMP/T, NASAMS, IRIS-T SLM, Gepard, а також Hawk, Crotale, Aspide, Avenger та Stormer HVM. У 2024 році Україна отримала перші винищувачі F-16, у 2025-му — французькі Mirage 2000-5.

Змінилося й озброєння авіації: замість радянських ракет українські літаки тепер застосовують AIM-120 AMRAAM, AIM-9 Sidewinder, AGM-88 HARM, авіабомби JDAM-ER та крилаті ракети SCALP-EG/Storm Shadow.

Головною силою Повітряних сил залишаються люди. Війна повернула престиж професії військового льотчика та зенітника. Серед символів — харків'яни та випускники Харківського національного університету Повітряних сил імені Івана Кожедуба: Андрій «Джус» Пільщиков, полковник Владислав Риков («Magic»), капітан Сергій Пархоменко, Тарас Редькін та Максим Устименко, багато з яких удостоєні звання Героя України.

Для Харкова, який щодня потерпає від атак, ефективна ППО — завдання номер один. Від роботи льотчиків, зенітних ракетних і радіотехнічних військ залежить життя міста та його інфраструктури.