Далекобійні удари України та РФ не приносять вирішального результату

Москва продовжує систематично знищувати цивільну інфраструктуру України, зокрема енергетичні та комунальні мережі, намагаючись спровокувати гуманітарну кризу. Натомість Київ зосередив зусилля на підриві фінансової та логістичної бази російської армії. Українські далекобійні дрони дедалі частіше атакують нафтопереробні заводи, об'єкти чорноморського судноплавства та великі логістичні комплекси на території РФ.

Кремль відповів на це погрозами розширити перелік цілей. Володимир Путін заявив, що Україна "сама відкрила цю скриньку Пандори", намагаючись завдати шкоди російській економіці.

Кампанія Росії проти української енергетики триває четверту зиму поспіль, однак не призвела до капітуляції суспільства. Попри значні пошкодження, українські служби щоразу відновлюють системи електро- та теплопостачання. Військові аналітики вказують, що постійні бомбардування лише посилюють стійкість населення, а не ламають його опір.

Австрійський експерт Франц-Штефан Гаді наголошує, що концепція заподіяння болю задля політичної капітуляції не працює в Україні. "Теорія полягає в тому, що біль плюс виснаження породжують політичну капітуляцію", — пояснює він, додаючи, що історичний досвід стратегічних бомбардувань свідчить про протилежне.

Через обмежену кількість перехоплювачів Patriot Україна шукає альтернативні способи протидії російським ракетним системам. Українські безпілотники систематично знищують засоби ППО в прикордонних регіонах Росії, готуючи умови для полювання на пускові установки "Іскандер-М". Старший науковий співробітник Інституту досліджень зовнішньої політики Роб Лі зазначає, що щільна присутність дронів змушує російські пускові установки ховатися або відходити далі від лінії фронту.

Водночас Росія нарощує випуск дешевших реактивних дронів "Герань-5" та баражуючих боєприпасів типу "Бандероль", щоб перевантажити українську протиповітряну оборону.

Західні спостерігачі сумніваються, що удари по економіці змусять Кремль відмовитися від агресії. Експертка з питань Росії Ханна Нотте підкреслює, що далекобійні атаки є наслідком позиційного тупика на сухопутному фронті. "Удари на великі відстані — це те, що роблять обидві сторони, тому що це єдина сфера, в якій вони все ще можуть діяти, коли наземна війна зайшла в глухий кут", — підсумував Франц-Штефан Гаді.